Місяць: Березень 2026

19 березня до всесвітнього дня людей із синдромом Дауна у галереї Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича відбулась презентація прототипу дитячої гри для дітей із особливими освітніми потребами «Емоційний лабіринт». Автори проекту – студентки 4 курсу Кафедри дизайну і теорії мистецтва спеціалізації «графічний дизайн» Діана Бубнюк й Вікторія Дунітраш. Науковий керівник – професорка Надія Бабій. 

Дизайн-розробку створено як інклюзивний освітній інструмент для розвитку дитячого емоційного інтелекту. Її елементи спрямовані на те, щоб допомогти дітям розпізнавати емоції, називати їх і навчатися виражати власні почуття через взаємодію з абстрактними образами, тактильними елементами та ігровими ситуаціями. Апробація гри відбулася за участі дітей і дорослих із синдромом Дауна — акторів коломийського інклюзивного театру «Ілюзія» (керівниця — Галина Григорак).

Разом із презентацією гри чисельні відвідувачі події – художники, актори, студенти й викладачі Коломийського педагогічно-фахового коледжу ознайомились із виставкою студентських робіт «Гротески-26», присвяченої дослідженню природи людських емоцій та різних способів їхнього художнього вираження. Художні роботи порушують тему емоційних станів — радості, подиву, тривоги, смутку, гніву чи захоплення — і пропонують глядачеві замислитися над багатогранністю людських переживань.

Карпатський національний університет представляв професор Богдан Губаль. У своєму виступі він зазначив на важливості поєднання у мистецькому проєкті освітньої ініціативи й впливу на суспільство через інклюзивні практики. У конкретному випадкові – це яскрава демонстрація того, як естетичні ініціативи можуть перетворюватися на практичні інструменти для розвитку емоційної чутливості та соціальної взаємодії.

Захід проведений з ініціативи Центру дослідження стратегій універсального дизайну Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та ГО «Амброзія 21» (керівник, Тарас Косович). Формат презентації дозволив не лише перевірити ефективність розробленої гри, а й створити атмосферу відкритої комунікації, у якій мистецтво та корекційні практики працюють разом для формування інклюзивного середовища. 

           

20 березня у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася зустріч студентів-стипендіатів Фонду Інституту Східних досліджень із головою Програмної ради Економічного форуму, засновником Фонду «Інститут східних досліджень» Зигмунтом Бердиховським, колишнім міністром інфраструктури Республіки Польща Цезарієм Грабарчиком, редакторкою квартального видання «Więź» Богумілою Бердиховською, а також послом Яцеком Ключковським — членом Програмної ради Економічного форуму. У заході взяли участь голова Вченої ради КНУВС Ігор Цепенда, проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида, член Наглядової ради університету Яна Стадільна та перекладач, завідувач кафедри слов’янських мов Наталія Щербій.

У вітальному слові студентів привітали проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида та член Наглядової ради університету Яна Стадільна, які наголосили на важливості таких зустрічей для студентської молоді, адже вони створюють простір для живого діалогу, обміну досвідом та формування нового бачення власного професійного і громадянського розвитку.

Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда у своєму виступі наголосив, що університет має унікальний стипендійний фонд, який відкриває студентам можливості для розвитку, а також формує середовище особистостей, що працюють над реальним зміцненням українсько-польських відносин. За його словами, сьогодні важливо говорити не лише про стратегічне партнерство між Україною та Польщею, а й про формування повноцінного стратегічного союзу. У цьому контексті особливу роль відіграють програми Фонду Східних досліджень, які вже започаткували низку важливих ініціатив, зокрема для студентської молоді.

Під час зустрічі засновник Фонду «Інститут східних досліджень», голова Програмної ради Економічного форуму Зигмунт Бердиховський презентував важливу ініціативу підтримки студентів-стипендіатів: передбачено виділення коштів для проходження курсів польської та англійської мов. Така можливість сприятиме підвищенню рівня мовної підготовки студентів і розширенню їхніх академічних та професійних перспектив.

Ігор Цепенда підкреслив, що кожен зі стипендіатів уже довів свій високий рівень — як у навчанні, так і в суспільній діяльності, а університет і регіон відчувають результати цієї роботи. Він висловив переконання, що стипендія є важливим кроком до професійного зростання молоді, формування відповідальних громадян, які прагнуть працювати на благо України та зміцнення українсько-польських відносин. Також він наголосив на важливості поєднання довгострокових стратегічних проєктів, результати яких не завжди є миттєвими, із реалізацією короткострокових ініціатив, що дають відчутний ефект уже сьогодні.

Далі відбулася змістовна розмова за участю представників делегації, у якій поєдналися різні досвіди та бачення. Зокрема, колишній міністр інфраструктури Республіки Польща Цезарій Грабарчик зосередив увагу на реалізації масштабних інфраструктурних проєктів та їхньому значенні для розвитку держави. Водночас редакторка квартального видання «Więź» Богуміла Бердиховська порушила питання культурно-мистецьких ініціатив як важливої складової суспільних трансформацій і міждержавного діалогу.

Окремою частиною зустрічі стало обговорення за участю посла Яцека Ключковського — члена Програмної ради Економічного форуму та Богуміли Бердиховської, під час якого йшлося про війну в Україні, економіку, стійкість і протистояння українського народу. Учасники також торкнулися тем глобальної безпеки, загроз міжнародного тероризму, а також перспектив завершення війни та впливу світової політики на ці процеси.

На завершення зустрічі від імені Фонду Східних досліджень Зигмунт Бердиховський вручив студентам цінні подарунки.

Університетська спільнота щиро дякує Фонду за підтримку молоді, розвиток освітніх можливостей та внесок у зміцнення українсько-польського партнерства.

             

У межах проєкту EDUC відбувся робочий візит ректорки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентини Якубів та начальниці науково-дослідної частини Ірини Григорук до Федерального університету Баїї (кампус у Порту-Сегуру, Бразилія).

Під час зустрічей з колегами ректорка представила наш університет, також було обговорено можливі напрями співпраці, зокрема у сфері наукових досліджень та спільних освітніх ініціатив COIL.

Окремою частиною візиту стало знайомство з місцевими громадами, зокрема з корінним індіанським народом Паташо, який є найчисельнішим у цьому регіоні.

Представники університету ознайомилися з практиками збереження культурної спадщини, які поєднуються з розвитком культурного туризму як джерела економічної стійкості громад.

Особливу увагу привертають ініціативи з відродження мови patxohã та традицій після тривалого періоду асиміляції.

Важливу роль у цьому процесі відіграють власні школи та освітні програми, які забезпечують передачу знань наступним поколінням і підтримують культурну ідентичність.

Візит спрямований на посилення наукової дипломатії, розвиток міжконтинентальної співпраці та поглиблення міжкультурного й міжсекторального діалогу між університетами та громадами.

       

Другий день роботи учасників Українсько-польських дебатів молоді в Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (МЦЗ) у Микуличині продовжив розпочатий напередодні за участі досвідчених дипломатів стратегічний діалог.

Ключовою подією дня стала молодіжна дискусія на тему «Якими будуть українсько-польські відносини 20 березня 2027 року?».

Обговорення об’єднало учасників навколо сценарного мислення та аналізу викликів і можливостей двостороннього партнерства у середньостроковій перспективі.

Модерацію забезпечили Анастасія Грицак, провідний фахівець відділу міжнародних зв’язків КНУВС та Анастасія Гурал, аспірантка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Окремим змістовним блоком другого дня стала екологічна панель «Thinking Like a Mountain: суспільство і природа», яка була реалізована у форматі інтерактивного воркшопу.

Учасники працювали з підходами до сталого розвитку, ролі громад у збереженні природного середовища та відповідальності молоді за майбутнє Карпатського регіону.

Модераторкою виступила Мирослава Миленька, директор Міжнародного наукового центру «Обсерваторія».

Організаторами українсько-польських дебатів молоді є Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Польський інститут у Києві, Студії Східноєвропейських досліджень Варшавського університет, Посольство Республіки Польща в Україні.

Подія проходить під патронатом міністерств освіти України та Польщі, що підсилює її інституційну вагу та закладає основу для системного розвитку міждержавного академічного партнерства.

Участь у дебатах беруть представники провідних університетів України та Польщі. Зокрема, Українського католицького університету; Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Волинського національного університету імені Лесі Українки; Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного університету «Острозька академія»; Харківського національного університету імені Василя Каразіна, а також Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

Другий день дебатів засвідчив, що навіть у процесі розбудови інфраструктури Центр уже виконує свою ключову місію — формує середовище, де народжуються ідеї, довіра та партнерства, здатні впливати на майбутнє українсько-польських відносин.

  

У Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в Микуличині розпочалися триденні Українсько-польські дебати молоді.

Це унікальна платформа фахового діалогу, яка вже другий рік поспіль об’єднує активну студентську спільноту, зокрема лауреатівного Конкурсу імені Єжи Ґедройця довкола престижу українсько-польських відносин та європейської інтеграції.

Конкурс імені Єжи Ґедройця об’єднує студентів і молодих дослідників, які вивчають українсько-польські відносини в історії, політиці та культурі. Карпатський університет як організатор активно розвиває академічну співпрацю, підтримує наукові дослідження та посилює міжкультурний діалог між Україною і Польщею.

Організаторами Українсько-польських дебатів молоді виступили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Польський інститут у Києві, Студії Східноєвропейських досліджень Варшавського університету та Посольство Республіки Польща в Україні.

Подія проходить під патронатом міністерств освіти України та Польщі, що підкреслює її стратегічну вагу для розвитку міждержавного академічного партнерства.

З вітальними словами до учасників, які приїхали з різних університетів України та Польщі до Міжнародного центру зустрічей студентської молоді до Мікуличини звернулися організатори заходів — Ігор Цепенда, голова Вченої ради університету, Ярослав Годун, директор Польського інституту в Києві, Ян Малицький, директор Східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

Ключовим елементом першого дня стала відкрита дискусія у форматі Q&A на тему: «Виклики для українсько-польського діалогу та шляхи їх подолання».

До розмови долучилися Надзвичайні і Повноважні Після Яцек Ключковський (Республіка Польща в Україні, 2005–2010), Олександр Моцик (Україна в Республіці Польща, 2006–2010), Марек Зюлковський (Республіка Польща в Україні, 2001–2005). Модерував дискусію Ігор Гурак, декан факультету історії, політології та міжнародних відносин.

У фокус обговорення потрапили актуальні питання, що мають як політичний, так і суспільно-економічний вимір.

також, студенти запитали досвідчених дипломатів про ризики для європейської єдності та ролі Польщі в ЄС, перспективи безпекових форматів, зокрема трикутника Україна–Польща–Велика Британія, спільну протидію російської пропаганди, баланс інтересів на аграрних ринках ЄС, доцільність обговорення повоєнної відбудови України в умовах триваючої війни. Дискусія продемонструвала високий рівень підготовки учасників і запит на глибший міжпоколінневий діалог у питаннях міжнародної політики.

Окремим блоком першого дня відбулася зустріч із Петром Лукашевичем, діючим Тимчасовим Повіреним у справах Республіки Польща в Україні. Модерацію забезпечили Марія Паторська зі Студії Східноєвропейських досліджень Варшавського університету та Христина Трач з Харківського національного університету імені Василя Каразіна.

Формат передбачав глибше занурення в практичні аспекти дипломатії та сучасної українсько-польської взаємодії. також, у дебатах у Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді у Микуличині беруть участь представники Українського католицького університету; Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Волинського національного університету імені Лесі Українки; Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Національного університету «Острозька академія»; Харківського національного університету імені Василя Каразіна; а також Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

Перший день дебатів засвідчив, що попри складний політичний контекст, молодь України і Польщі готовий змістовний, відповідальний і стратегічний діалог, який формує основу для майбутніх рішень на рівнях держави і суспільства.

            

Представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника здійснили виїзні зустрічі зі школярами Верховинщини, відвідавши Верховину, Верхній Ясенів, Красноїлля. Події об’єднали учнів місцевих ліцеїв та стали чудовою нагодою для живого спілкування, знайомства з університетом і його можливостями.

Гуцульщина традиційно зустріла гостей щиро, тепло й по-особливому атмосферно. Учні продемонстрували відкритість, зацікавленість і активність, створивши живий діалог та дружню атмосферу під час кожної зустрічі.

Під час заходів директорка Центру професійної кар’єри та освіти Галина Волощук презентувала університет, розповіла про факультети, освітні програми, сучасні можливості для студентів, міжнародну співпрацю, участь у програмах академічної мобільності, зокрема Erasmus+, а також про різноманітні стипендійні можливості та перспективи розвитку для молоді. Інтерактивну частину забезпечили науковиці  Центру професійної кар’єри та освіти Мар’яна Данилюк та Ірина Воробець, які провели для учнів Quest про університет.

У форматі гри школярі дізнавалися цікаві факти про навчання, студентське життя та традиції університету. Окремою частиною зустрічей став перегляд відеоматеріалів, підготовлених пресслужбою університету.

Над їх створенням працювала заступник відділу інформації та комунікації Анастасія Ракаєва.

Також під час зустрічей усіх педагогів запросили  долучитися до Форуму вчителів, який відбудеться вже цієї середи, 25 березня о 12:00, події, що стане платформою для обміну досвідом, новими ідеями та професійного зростання. Усі заходи пройшли у надзвичайно теплій та натхненній атмосфері, залишивши приємні враження як у школярів, так і в представників університету.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника висловлює щиру подяку начальнику Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради Ірині Сумарук, директорці Верховинського ліцею імені Дмитра Ватаманюка Надії Остафійчук, директорці Верховинського ліцею Марії Лесик, директору Верхньоясенівського ліцею Володимиру Новаковському, директорці Красноїльського ліцеї Марії Шкіндюк,  а також педагогічним колективам ліцеїв Верховини, Верхнього Ясенева, Красноїлля  за гостинність, підтримку та сприяння в організації зустрічей.

Такі поїздки зміцнюють співпрацю між університетом і громадами, відкривають нові можливості для молоді та надихають на подальший розвиток і навчання.

                   

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася чергова стратегічна сесія за участі студентів, присвячена осмисленню подальшого розвитку університетського середовища та покращенню якості студентського досвіду.

Зустріч пройшла у форматі активної взаємодії: учасники працювали в командах, дискутували та спільно формували бачення змін, які є найбільш актуальними для університетської спільноти. Особливий акцент було зроблено на практичності запропонованих рішень і їх реалістичності в умовах університету.

Модератором заходу виступив Тарас Малишівський — викладач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування, який координував роботу груп та допомагав структурувати напрацьовані ідеї.

Під час сесії студенти знову звернулися до інструменту SWOT-аналізу, що дало змогу глибше переосмислити ключові сильні сторони університету, визначити зони для вдосконалення, а також окреслити перспективні можливості та потенційні ризики.

У процесі обговорення учасники сформували конкретні пропозиції щодо розвитку освітнього середовища, активізації студентських ініціатив і покращення комунікації між студентами та викладачами.

Значну увагу приділили також питанням залученості студентів до університетських процесів.

Окремим блоком стала робота з методом персонажа: студенти окреслили риси сучасного викладача, який не лише передає знання, а й виступає партнером у навчальному процесі, підтримує діалог і створює довірливу атмосферу.

Проведення цієї сесії підтвердило високий рівень зацікавленості студентів у розвитку університету та їхню готовність бути активними учасниками змін.

Напрацьовані результати стануть важливим внеском у подальше формування стратегії розвитку університету.

     

18 березня у межах Тижня соціальної роботи на базі Навчально-наукової лабораторії соціальної роботи відбувся практичний тренінг із ментального здоров’я «Турбота про себе, щоб допомагати іншим. Психогігієна в соціальній роботі».

Тренінг розробив і провів Назар Галій — випускник спеціальності «Соціальна робота», нині здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» педагогічного факультету під керівництвом професорки кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Галини Михайлишин.

Перед початком заходу з вітальним словом до учасників звернулася завідувачка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, професорка Роксоляна Зозуляк-Случик. Вона наголосила на особливій актуальності теми ментального здоров’я в умовах сучасних викликів, підкресливши, що професія соціального працівника передбачає постійну взаємодію з людським болем, кризами та травматичним досвідом. Саме тому вміння зберігати власний ресурс і дбати про психогігієну є невід’ємною складовою професійної компетентності.

У своєму виступі завідувачка Навчально-наукової лабораторії соціальної роботи, доцентка Наталія Сабат акцентувала на важливості формування культури турботи про себе у майбутніх фахівців, розвитку навичок саморегуляції та своєчасного відновлення. Вона побажала учасникам плідної роботи, нових знань і практичних інструментів, які стануть у пригоді як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті.

Галина Михайлишин розповіла про участь Назара Галія у тренінгу «Підсилення фахівця з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки для роботи в гуманітарному секторі» для учасників спільноти закладів вищої освіти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської. Професорка підкреслила, що здобуті в межах цієї програми знання та практичні інструменти є надзвичайно актуальними сьогодні, адже спрямовані на підвищення професійної спроможності фахівців у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Вона також наголосила на важливості поширення цього досвіду серед студентської молоді для розвитку резильєнтності та ефективної допомоги різним категоріям населення, які постраждали внаслідок воєнних подій.

Доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи педагогічного факультету Надія Сабат — учасниця зустрічі спільноти університетів «Ти як?» — ознайомила присутніх із новими освітніми курсами для фахівців у сфері ментального здоров’я, розробленими відповідно до міжнародних стандартів та актуальних професійних запитів. Серед них: «Профілактика ризикованої поведінки серед молоді», «Травмоінформований підхід», «Підлітковий вік: карта для дорослих», «Законодавство у сфері психічного здоров’я: навігатор для фахівця», «Материнство і батьківство без стресу: курс для фахівців» та «Базові навички спілкування для надавачів психосоціальної підтримки».

Захід був спрямований на формування у майбутніх фахівців усвідомленого ставлення до власного ментального здоров’я як важливого професійного ресурсу. Учасники — здобувачі вищої освіти рівнів бакалавра та магістра спеціальності «Соціальна робота» — мали змогу не лише ознайомитися з теоретичними аспектами, а й активно долучитися до обговорень, практичних вправ і рефлексій.

У ході тренінгу розглянули ментальне здоров’я як динамічний стан внутрішньої рівноваги людини, що охоплює когнітивну, емоційну, соціальну та поведінкову сфери. Особливу увагу приділили розвінчанню поширених міфів і усвідомленню того, що звернення по допомогу є ознакою сили, а не слабкості.

Практична частина передбачала роботу з кейсами, які відображають реальні професійні ситуації соціального працівника. Учасники аналізували етичні дилеми, визначали межі професійної відповідальності, а також обговорювали ризики емоційного виснаження і професійного вигорання.

Окремий блок було присвячено технікам психогігієни та самодопомоги. Студенти виконували дихальні та релаксаційні вправи, практикували техніки заземлення, вивільнення емоцій і відновлення внутрішнього ресурсу. Використовували також рефлексивні методики, зокрема «Коло сили», «3–2–1» та метафоричні асоціації, які допомогли краще усвідомити власні емоційні стани й професійні виклики.

Завершився тренінг підбиттям підсумків: учасники поділилися власними інсайтами та визначили конкретні кроки для підтримки ментального здоров’я у повсякденному житті й майбутній професійній діяльності.

Проведений захід став не лише джерелом нових знань, а й простором підтримки та внутрішніх відкриттів. Учасники отримали практичні інструменти й важливе усвідомлення: щоб бути опорою для інших — потрібно насамперед подбати про себе. Адже сильний соціальний працівник — це не той, хто ніколи не виснажується, а той, хто вміє вчасно відновлювати власні ресурси.

   

Кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства у рамках проєкту Open Science: гостьові лекції «Наука без обмежень» продовжує знайомство з науковими напрямами, які цікавлять дослідників за межами України.

24 березня у 314 аудиторії гуманітарного корпусу відбудеться гостьова лекція, яку прочитає Надія Павлик — докторка педагогічних наук, професорка, дослідниця проєкту DaR:UA Орхуського університету (Данія).

Лекція буде присвячена визначенню ролі та можливостей читання під час війни. Обговорюватимемо, як спільночитання сучасної воєнної літератури об’єднує молодь.

Лекторка також познайомить слухачів з матеріалами дослідження DaR:UA «Діалоги та Читання. Спільночитання для української молоді».

На факультеті філології розпочато серію науково-популярних заходів Open Science — гостьові лекції у форматі «Наука без обмежень».

Першу зустріч 18 березня провела Інга Капустян — доцентка, докторантка кафедри культури та мов Південноданського університету. У заході взяли участь викладачі, аспіранти та студенти факультету.

З вітальним словом виступив проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида, який наголосив на важливості розвитку наукового діалогу на різних рівнях у межах академічної співпраці.

Декан факультету Роман Голод акцентував увагу на значенні культурних зв’язків та важливості популяризації постатей українських перекладачів світової літератури.

Гостьова лекція на тему «Адаптація творчості Ганса Крістіана Андерсена: переклад, цензура та культурний резонанс в українському літературному просторі» порушила низку актуальних і змістовних питань.

Йшлося про переклади творів данського автора різними мовами світу, роль Михайла Старицького у популяризації європейської культури в українському середовищі, зусилля українських інтелектуалів у відстоюванні національного слова попри обмеження, зокрема Валуєвський указ, а також про вплив радянської цензури на інтерпретацію казок Андерсена.

Окрему увагу було приділено сучасним тенденціям світового перекладознавства у вивченні творчості письменника. Зустріч завершилася жвавим обговоренням із лекторкою.

Учасники ставили запитання, що стосувалися особливостей перекладів казок Андерсена, здійснених Михайлом Старицьким, а також ширшого культурного контексту їхнього осмислення.

Зокрема, дискусію викликали питання про походження образу гречки в однойменній казці, трансформацію образу «солдата» у «маскаля» в казці «Кресало», а також зміни в образі одягу вельможі в творі «Нове вбрання для короля».

Такі обговорення формують важливий науково-культурний діалог, який сприяє глибшому розумінню європейських культур і ролі українського перекладу в їхньому осмисленні.

Проєкт «Наука без обмежень» відкриває нові можливості для міжкультурної комунікації та академічної співпраці.