День: 28.03.2026

На факультеті «Artes Liberales» Варшавського університету завершився міжнародний навчальний проєкт «Інноваційний університет і лідерство — трансфер компетенцій», учасницею якого стала проректорка з науково-педагогічної роботи і міжнародної діяльності Лілія Туровська.

Завершальний етап проєкту був присвячений осмисленню ролі штучного інтелекту в сучасному університеті — від аналітичної діяльності дослідника та кар’єрних стратегій науковців до етичних викликів і практичного застосування генеративного ШІ в науці та освіті.

Важливою складовою програми стали виступи українських експертів, які представили національний контекст розвитку науки та вищої освіти в умовах цифрової трансформації. Зокрема, із доповідями виступили Олег Шаров, Артем Артюхов, Дмитро Чумаченко та інші.

У центрі обговорення — стратегування в епоху штучного інтелекту, інтеграція українських дослідників у міжнародний науковий простір, а також трансформація наукових ідей у прикладні рішення. Особливу увагу було приділено практичним аспектам використання ШІ: автоматизації аналітичних процесів, підвищенню якості досліджень, дотриманню принципів академічної доброчесності та ефективній взаємодії науки, освіти і бізнесу.

У межах заключного етапу учасники представили результати групової роботи, спрямованої на розроблення інноваційних підходів до впровадження штучного інтелекту в університетське середовище.

Лілія Туровська презентувала досвід упровадження інструментів штучного інтелекту в діяльність КНУВС, наголосивши на необхідності комплексного підходу — розвитку ШІ-компетентностей як у студентів, так і в науково-педагогічних працівників, а також системної інтеграції ШІ в освітній процес, наукові дослідження й управлінські практики.

У виступі було підкреслено, що сучасний університет має не лише адаптуватися до технологічних змін, а й формувати їх, залишаючись на вістрі інноваційного розвитку та забезпечуючи підготовку конкурентоспроможних фахівців нового покоління.

Учасники проєкту висловили щиру подяку координаторам з української та польської сторін — професору Тарасу Фінікову та професору Роберту Сухарському — за високий рівень організації, змістовну програму та створення платформи для ефективного міжнародного академічного діалогу.

Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Міністра науки і вищої освіти Республіки Польща.

   

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника розпочато реалізацію «Програми розвитку міжнародної проєктної спроможності», що впроваджується в межах Зимової школи «Інтернаціоналізація вищої освіти», організованої ВГО «Інноваційний університет».

Ініціатива спрямована на посилення участі університету в міжнародних грантових програмах та розвиток проєктної культури серед науково-педагогічних працівників.

Перший воркшоп на тему «Erasmus+: можливості для університету». Захід провела команда відділу управління проєктами: начальниця відділу, доцентка кафедри фінансів Тетяна Солоджук, провідні фахівчині Надія Кликайло, Ганна Охотко та Катерина Фомін, провідна фахівчиня відділу, доцентка кафедри англійської філології. Учасники отримали практичне уявлення про можливості програми Erasmus+, зокрема у межах Напрямів 2 та 3, які відкривають нові перспективи для модернізації освітніх програм, розвитку досліджень і розширення міжнародного партнерства.

Особливу увагу було приділено вимогам до підготовки конкурентоспроможних проєктних заявок, структурі грантових пропозицій та сучасним підходам до формування їх змісту.

Під час воркшопу учасники ознайомилися зі стратегічними пріоритетами європейських програм, а також із тенденціями зростання конкуренції, що підкреслює важливість якісної підготовки проєктів.

Зокрема, були надані практичні рекомендації щодо формулювання чітких, вимірюваних результатів, використання кількісних і якісних показників, обґрунтування впливу та забезпечення сталості результатів проєкту, а також логічної побудови його структури.

Практичний блок був присвячений плануванню проєктної діяльності, зокрема роботі з діаграмою Ганта, формуванню завдань, результатів та показників ефективності. Окремим елементом стала інтерактивна вправа у форматі «Гри сенсів», яка додала заходу динаміки та глибини.

Учасники мали змогу не лише обговорити професійні виклики, але й переосмислити власне ставлення до проєктної діяльності, визначити внутрішні мотивації та знайти нові підходи до роботи з міжнародними ініціативами.

Цей інструмент було запропоновано та надано командою Національного Erasmus+ офісу в Україні. Такий формат сприяв відкритому діалогу, обміну досвідом і формуванню нових ідей.

Захід продемонстрував високий інтерес до міжнародної проєктної діяльності та готовність університетської спільноти до розвитку проєктних компетентностей.

  

Доцентки кафедри англійської філології Ірина Матіяш-Гнедюк і Тетяна Гуляк успішно завершили міжнародне стажування на базі Університету Хауме І (Іспанія), яке відбувалося з 2 по 29 березня в рамках реалізації проєкту EDUC-WIDE (Розширення можливостей EDUC для інклюзивного розвитку ERA).

Ірина Матіяш-Гнедюк реалізувала програму «English Accents in the Spanish Classroom: Attitudes, Acquisition, and Academic Practices», присвячену питанням сприйняття англійських акцентів в іспаномовному навчальному середовищі, особливостям їх засвоєння й академічним практикам викладання англійської мови.

Програма Тетяни Гуляк «Multimodal Approaches to SLA: From Usage-Based Theory to Digital Learning Environments» спрямована на дослідження впливу мультимодального введення мовного матеріалу та цифрових технологій на процеси засвоєння другої мови. 

Менторами програм виступили провідні науковці кафедри англістики Університету Хауме І – професор Richard Nightingale та професорка Laura Portolés Falomir.

Спілкування з іспанськими колегами, зокрема з Gema Gayete Dominguez, Maria Reyes Sayas Cano, Nerea Peraire Queral, Andreea Izabela Gorgoteanu, допомогло зануритися в університетську екосистему та спробувати job shadowing.

У межах стажування викладачки нашого університету провели лекції та семінари для студентів, ознайомилися з організацією навчального процесу й освітніми практиками Університету Хауме І, а також зібрали емпіричний матеріал для подальших наукових досліджень.

Міжнародна академічна мобільність є невід’ємною складовою розвитку закладу вищої освіти та сприяє впровадженню інноваційних методик у навчальний процес і поглибленню наукового партнерства.