Місяць: Травень 2026

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів зустрілася з міським головою Косівської міської ради Юрієм Плосконосом. Під час зустрічі сторони обговорили перспективи розвитку партнерства між університетом та громадою, а також питання підтримки молоді, освіти й професійного розвитку. Присутніми також були завідувач кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Олег Чуйко та представники Косівської міської ради.

За результатами зустрічі сторони підписали Меморандум про співпрацю з метою консолідації зусиль, спрямованих на вдосконалення освітніх, наукових, інтеграційних, культурних та організаційних процесів, розвиток кадрового й інституційного потенціалу, а також створення умов для подальшого працевлаштування випускників університету в установах, підприємствах та організаціях громади.

Основними напрямами співпраці є:

– реалізація спільних освітніх і наукових проєктів;

– організація культурно-просвітницьких заходів;

– підтримка професійного розвитку студентів та молодих фахівців;

– сприяння проходженню практики та працевлаштуванню випускників;

– розвиток партнерства між університетом і територіальною громадою;

– обмін досвідом та координація спільних ініціатив у сфері освіти та місцевого розвитку.

 

У межах міжнародного освітнього проєкту SPACE_READY – Digital course for university analog astronauts space trainings, що реалізується за підтримки програми Erasmus+ KA220-HED, студенти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника продовжують участь у серії пілотних аналогових космічних місій.

Перша місія за участі студенток фізико-технічного факультету Ірини Камінь та Любові Бабінчук розпочала практичний етап залучення університету до програми аналогових досліджень у хабітаті Analog Astronaut Training Center (AATC) у Польщі, поблизу Кракова. У другій частині програми до аналогової місії долучилися студентки Факультету природничих наук, спеціальність «Біохімія», Вікторія Задарко та Христина Слободян.

Їхня участь розширює міждисциплінарний вимір проєкту SPACE_READY, адже поряд із матеріалознавчими й інженерними завданнями до програми включено біологічні та біохімічні дослідження, пов’язані з функціонуванням живих систем у замкнутому середовищі. 

Під час місії реалізовується дослідницька програма з використанням рослинного матеріалу, підготовленого в стерильних умовах in vitro. До хабітату було передано три рослинні об’єкти (Gynura procumbens, Stevia rebaudiana та Rosa sp), як модельні системи для вивчення замкнутих життєзабезпечувальних середовищ.

У перспективі подібні дослідження пов’язані з питаннями регенеративного життєзабезпечення, вирощування рослин у контрольованих умовах, оцінювання стресових факторів замкнутого простору та підготовки до довготривалих космічних місій. Для студентів-біохіміків це можливість працювати з реальними дослідницькими завданнями на перетині біотехнології, фізіології рослин, екстремальної біології та космічної освіти.

Участь Вікторії Задарко та Христини Слободян у програмі SPACE_READY є складовою частиною формування в Карпатському національному університеті міждисциплінарного середовища підготовки студентів до роботи в міжнародних науково-освітніх командах.

Аналогові місії створюють умови, у яких здобувачі освіти не лише отримують нові знання, а й навчаються працювати за дослідницьким протоколом, дотримуватися процедур безпеки, вести спостереження, фіксувати результати та взаємодіяти в англомовному міжнародному середовищі. Це посилює позиції університету в європейському освітньому й науковому просторі, відкриває нові можливості для студентської мобільності, розвитку STEM-освіти, міждисциплінарних досліджень і практичної підготовки молодих дослідників.

Проект SPACE_READY є логічним продовженням співпраці нашого університету в межах європейської ініціативи UNIVERSEH – European Space University for Earth and Humanity. 

 

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів взяла участь у заході «Результати інституційних аудитів – 2025: регіональний діалог про якість освіти», організованому Управлінням Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області. Захід відбувся за участю Голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака та об’єднав представників закладів освіти, органів місцевого самоврядування, експертного середовища й освітніх управлінців області.

Учасники регіонального діалогу обговорили результати інституційних аудитів закладів освіти у 2025 році, актуальні виклики у сфері забезпечення якості освіти, а також шляхи вдосконалення внутрішніх систем забезпечення якості в освітніх установах.

Валентина Якубів у своєму виступі наголосила: якість освіти – це завжди про взаємодію учня, вчителя і освітнього середовища. Але водночас це і про довіру – довіру між усіма учасниками освітнього процесу. Без неї жодні стандарти чи процедури не працюють повноцінно.

Під час зустрічі акцентували увагу на важливості партнерства між закладами освіти, державними інституціями та громадами задля формування сучасного освітнього середовища, орієнтованого на потреби учнів, студентів і суспільства.

Участь університету у таких фахових заходах сприяє зміцненню співпраці у сфері освітньої політики, впровадженню кращих практик забезпечення якості освіти та розвитку академічного середовища відповідно до сучасних викликів і стандартів.

        

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася зустріч студентів, викладачів та представників академічної спільноти з делегацією Британської Ради та Посольства Великої Британії в Україні.

До університету завітали директор Британської Ради в Україні Том Мішоша, голова Львівського офісу Посольства Великої Британії Світлана Яворська та менеджерка стипендіальної програми Chevening Посольства Великої Британії Анастасія Горащенко.

Присутніх привітала ректорка університету Валентина Якубів, яка подякувала представникам Британської Ради та Посольства Великої Британії за дружню співпрацю, підтримку української освіти та розвиток міжнародних освітніх можливостей для студентської молоді й науковців. Вона наголосила на важливості міжнародного партнерства, академічної мобільності та відкритості українських університетів до світового освітнього простору.

Під час зустрічі Том Мішоша розповів про діяльність Британської Ради в Україні, її ключові напрями роботи та можливості, які організація надає для розвитку освіти, науки та міжнародної співпраці.

Окрему презентацію щодо стипендіальної програми Chevening провела Анастасія Горащенко. Вона представила можливості здобуття освіти у Великій Британії в межах програми “Study in the UK with a Fully Funded Chevening Scholarship”. Учасники заходу дізналися про особливості вступу до британських університетів, переваги міжнародної освіти, а також можливості професійного й академічного розвитку для українських студентів.

Особливу увагу було приділено стипендіальній програмі Chevening — глобальній урядовій програмі Великої Британії, яка реалізується у понад 160 країнах та територіях світу. Програма фінансується урядом Великої Британії та організаціями-партнерами й надає можливість талановитим студентам і молодим професіоналам навчатися переважно на однорічних магістерських програмах у провідних університетах Великої Британії.

У межах презентації учасникам детально розповіли про умови участі у програмі, процес подання заявки, критерії відбору кандидатів, а також про переваги, які отримують стипендіати. Зокрема, програма покриває витрати на навчання, проживання, транспорт та інші необхідні витрати, пов’язані з перебуванням у Великій Британії.

Представники делегації також поділилися практичними порадами щодо підготовки мотиваційних листів, проходження співбесід та формування успішної заявки на участь у програмі Chevening.

Зустріч викликала значний інтерес серед студентської молоді та викладачів університету, адже відкрила нові можливості для міжнародної освіти, академічної мобільності та професійного розвитку.

Карпатський університет і надалі активно підтримує міжнародну співпрацю та створює для студентів і викладачів можливості для участі у міжнародних освітніх і наукових програмах.

 

           

Сьогодні, 26 травня, під час засідання Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника ректорка університету Валентина Якубів спільно з Головою Вченої ради Ігорем Цепендою відзначили кращих працівників університету почесними грамотами, грамотами та подяками за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток освіти, науки та університетської спільноти.

Відзнаки отримали: Леся Дмитришин, Володимир Лущак, Оксана Цюняк, Олександра Глушкевич, Іванна Дідоха, Ірина Стецька, Алла Зеліско, Андрій Соломко, Андрій Заморока, Ірина Солонець, Оксана Карбівська, Наталія Бабенко, Володимир Кутеньов, Ольга Бігун, Ірина Ілійчук, Оксана Паркулаб, Оксана Поясик, Ірина Свид, Оксана Дрогобицька, Тетяна Гринишак, Галина Кубрак, Уляна Гришко та Надія Петечел.

Також під час засідання Вченої ради дипломи доктора філософії отримали Андрій Паска та Андрій Ситник.

Щиро вітаємо всіх нагороджених та бажаємо нових професійних здобутків, натхнення й успіхів у подальшій діяльності на благо університету та української освіти.

                      

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулося засідання Вченої ради під головуванням Ігоря Цепенди за участі керівництва та професорсько-викладацького складу.

Під час засідання було розглянуто низку питань відповідно до порядку денного.

Проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Наталія Бєлова, представила питання конкурсу на заміщення вакантних посад та результати акредитаційної діяльності університету за освітніми програмами у 2025/2026 навчальному році.

Проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Віталій Шкромида, доповів щодо присвоєння вчених звань.

Окрему увагу учасники засідання приділили питанню використання нейромереж в освітньому процесі університету, результати, виклики та перспективи якого представила голова постійно діючої комісії з питань навчально-методичної роботи, професор Любов Прокопів.

Заслухавши та обговоривши інформацію, Вчена рада відзначила, що технології штучного інтелекту вже стали невід’ємною складовою освітньої, методичної та управлінської діяльності університету.

Було констатовано, що в університеті сформовано нормативну основу для впровадження політики відповідального використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі, науковій, інноваційній та управлінській діяльності. Вона передбачає поєднання загальноуніверситетського регулювання з локальною відповідальністю факультетів, навчально-наукових інститутів, кафедр, гарантів освітніх програм, науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти щодо визначення допустимих меж використання ШІ в межах освітніх компонентів, індивідуальних завдань, практик і підсумкових форм контролю.

В університеті також розроблено та впроваджено «Положення про політику відповідального використання технологій штучного інтелекту», яке визначає мету, завдання, принципи та сфери застосування ШІ, а також вимоги до академічної доброчесності, етичні аспекти, правила декларування використання штучного інтелекту та захисту персональних даних і конфіденційної інформації. Документ ґрунтується на людиноцентричному підході, принципах прозорості, підзвітності, академічної доброчесності та відповідального використання даних.

Вчена рада наголосила, що використання нейромереж є важливим чинником трансформації освітнього контенту, наукової діяльності та академічної культури. Вони можуть сприяти підвищенню якості освітнього процесу, оновленню навчально-методичних матеріалів, розробці завдань різного рівня складності, створенню візуалізацій, презентацій, тестових матеріалів, підтримці академічного письма, перекладу, редагуванню текстів та аналізу інформації. Водночас наголошено, що використання таких технологій має обов’язково супроводжуватися критичною перевіркою результатів людиною, збереженням авторського внеску та дотриманням принципів академічної доброчесності.

Також підкреслено, що жодні технології штучного інтелекту не можуть замінити людське мислення, наукову творчість, професійну відповідальність та виховну місію університету. Використання нейромереж має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, критичного мислення та збереження авторського внеску в усіх видах освітньої, наукової й управлінської діяльності.

Окремо Вчена рада визначила необхідність подальшого розвитку практичних механізмів реалізації відповідної політики, зокрема: проведення внутрішнього моніторингу використання нейромереж, створення робочої групи з підготовки університетських рекомендацій, внесення до силабусів і робочих програм положень щодо використання ШІ, запровадження єдиної моделі декларування, оновлення критеріїв оцінювання навчальних результатів, підготовку методичних рекомендацій, проведення навчально-методичних семінарів та щорічний перегляд політики з урахуванням технологічних і педагогічних змін.

      

У Національному заповіднику «Давній Галич» відбулась Всеукраїнськанауково-практична конференція (з міжнародною участю) «Малі міста та околиці: культура, памʼять, ідентичність».

Організаторами конференції виступили Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України,Національний заповідник «Давній Галич», Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Український національний музей (Чікаго, США).

Із вітальним словом від Карпатського національного університету імені Василя Стефаника до учасників конференції звернулися проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида та декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.

Конференція обʼєднала істориків, етнологів, мистецтвознавців, архітекторів, філологів, музейних працівників, освітян. Серед учасників – 5 докторів наук і понад 35 кандидатів наук, а також аспіранти, молодші наукові співробітники, спеціалісти музейної галузі та представники органів місцевого самоврядування у сфері культури.

За два дні роботи в межах п’яти тематичних секцій було заслухано та обговорено 50 доповідей, що охопили проблематику від теоретико-методологічних питань вивчення малих міст до конкретних польових досліджень і практики збереження культурної спадщини.

Географія досліджень, представлених на конференції, охоплює малі міста та населені пункти з усіх регіонів України – Слобожанщини (Харківщина, Сумщина), Наддніпрянщини (Київщина, Черкащина, Полтавщина), Галичини (Прикарпаття, Самбірщина, Дрогобиччина), Поділля (Вінниччина, Одещина), Волині (Ковель), Півдня та Приазов’я (Одещина, Болград), Донбасу (Краматорськ, Лисичанськ), а також малих міст у зоні бойових дій і тимчасово окупованих територій. Окремий блок присвячений міграції та адаптації українців у малих містах Німеччини.

Під час секційних засідань конференції науковці кафедри етнології і археології (Петро Костючок), кафедри всесвітньої історії (Лілія Щербін)представили актуальні доповіді, присвячені осмисленню ролі малих міст і прилеглих територій як культурних і природних ландшафтів, у яких формуються, трансформуються та репрезентуються локальні ідентичності, історична колективна пам’ять і традиційна культура.

У Музеї етнографії у рамках конференції відбувся науковий семінар «Традиційна народна культура: сучасні форми збереження та презентації»та обрядово-весільна реконструкція традиційного опільського весілля.

Відділи культури Дубовецької та Рогатинської територіальних громад відтворили весільні обряди Опілля, продемонстрували традиційний народний стрій, весільну обрядовість, стародавні пісні.

Учасники конференції підтримали рішення проводити конференцію «Малі міста та околиці: культура, пам’ять, ідентичність» щорічно на базі установ організаторів.

    

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація видання «Українська національна державність» (етапи, моделі, уроки), авторами якого є Олександр Реєнт, Володимир Великочий та Іван Монолатій.

Книга висвітлює складний, але водночас доленосний період у житті українського народу — першу спробу в жорстокому ХХ столітті здобути власне право бути господарем на своїй землі, вийти з-під впливу імперій, які або гальмували, або повністю забороняли національне відродження, а тим більше — державне існування.

У центрі історичної оповіді, яку радше можна назвати роздумами й рефлексіями, — Українська революція 1914–1923 років як явище загальнонаціональне та соборне. Автори заперечують погляд на Українську революцію як наслідок російської революції, що змінює підходи до вибору хронологічних меж, етапів та їхнього внутрішнього змісту. Водночас у виданні пропонується розглядати Українську революцію 1914–1923 років як важливу складову Великої Східноєвропейської революції, включаючи до її перебігу й Велику війну 1914–1918 років.

Із вітальним словом до присутніх звернулася ректорка університету Валентина Якубів, яка наголосила на важливості осмислення історичних процесів державотворення в сучасних умовах та підкреслила роль наукових праць у формуванні національної свідомості й історичної пам’яті.

Голова Вченої ради університету, професор Ігор Цепенда зазначив, що такі видання є надзвичайно актуальними сьогодні, адже дозволяють глибше зрозуміти історичні передумови української державності та провести важливі паралелі із сучасними викликами, які переживає Україна.

Кожен із авторів відзначив важливість наукового переосмислення подій Української революції та необхідність формування цілісного бачення українського державотворення у широкому європейському контексті. Учасники презентації мали змогу поспілкуватися з авторами, поставити запитання та обговорити ключові аспекти книги.

Видання «Українська національна державність» стане важливим джерелом для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією України, процесами національного відродження й становлення української державності.

        

Запрошуємо на «Великий урок про безбар’єрність», який відбудеться 25 травня о 14:00 у 23 аудиторії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Поговоримо про доступність, рівні можливості, взаємоповагу та підтримку. Безбар’єрність — це про суспільство, у якому комфортно кожному.

Організатори: ГО «Чернівецьке об’єднання ЗАХИСТ»

22 травня у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася відкрита лекція на тему «Публічна дипломатія як сила: як Україна змінює правила гри на світовій арені», організована Радою з науково-дослідної роботи студентів, аспірантів і молодих вчених університету.

Захід об’єднав студентів, аспірантів, молодих учених, науково-педагогічних працівників та всіх зацікавлених у питаннях міжнародної комунікації, публічної дипломатії та сучасного міжнародного позиціонування України.

Лекторкою виступила Олександра Батій – Голова Глобальної платформи Саміту Перших Леді та Джентльменів. Під час лекції спікерка ознайомила учасників із практичними аспектами діяльності у сфері міжнародної комунікації, публічної дипломатії та гуманітарних ініціатив, а також представила сучасні кейси, що формують міжнародний імідж України.

Модератором заходу став Тарас Паска – Голова Ради з науково-дослідної роботи студентів, аспірантів і молодих вчених університету, доктор філософії, асистент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика.

Із вітальним словом до учасників звернулася проректорка з науково-педагогічної роботи, доцентка Наталія Бєлова. У своєму виступі вона наголосила на важливості проведення таких заходів для студентської молоді, розвитку міжнародної співпраці та інтеграції практичного досвіду у сучасний освітній процес. Також проректорка подякувала Глобальній платформі Саміту Перших Леді та Джентльменів за співпрацю з університетом та підтримку молодіжних освітніх ініціатив.

Під час лекції було розглянуто низку актуальних практичних кейсів, зокрема:
• діяльність Глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів;
• український павільйон на Expo 2025;
• інструменти публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України;
• діяльність Глобальної коаліції українських студій.

Окрему увагу було приділено ролі публічної дипломатії у формуванні міжнародного авторитету держави, використанню інструментів гуманітарної дипломатії та участі молоді у міжнародних комунікаційних процесах.

Формат заходу передбачав очну взаємодію зі студентами, відкриту дискусію та сесію запитань і відповідей. Учасники мали можливість поставити запитання щодо сучасних дипломатичних практик, міжнародних освітніх проєктів, комунікаційних стратегій та професійних можливостей для молоді.

Саміт Перших Леді та Джентльменів – міжнародна гуманітарна платформа, ініційована Першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Перший Саміт відбувся 23 серпня 2021 року в Національному заповіднику «Софія Київська» під темою «М’яка сила в новій реальності».

Основною метою Саміту є об’єднання перших леді та джентльменів різних країн світу, створення міжнародного майданчика для діалогу, реалізації гуманітарних ініціатив та посилення ролі «м’якої сили» у подоланні глобальних викликів сучасності.

Сьогодні Глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів реалізує низку міжнародних гуманітарних, освітніх та комунікаційних проєктів, а також ініціює проведення серії офлайн та онлайн лекцій у закладах вищої освіти України з метою інтеграції практичного досвіду дипломатії в освітній процес.

Після завершення лекції студентам було запропоновано виконати практичне завдання з подальшим конкурсним відбором для проходження стажування у межах діяльності Глобальної платформи Саміту Перших Леді та Джентльменів.

Стажування триватиме орієнтовно з середини червня до середини вересня 2026 року та передбачатиме залучення студентів до практичної діяльності у сфері публічної дипломатії, міжнародної комунікації, гуманітарних ініціатив, міжнародної взаємодії та проєктної діяльності.

Також у межах візиту представників Саміту відбулася зустріч із ректоркою університету Валентиною Якубів, під час якої було обговорено перспективи подальшої співпраці університету з Глобальною платформою Саміту Перших Леді та Джентльменів. Учасники зустрічі акцентували увагу на реалізації нових спільних освітніх та молодіжних ініціатив, проведенні відкритих лекцій і практикоорієнтованих заходів упродовж нового навчального року, а також можливостях проходження студентами університету стажування на базі Глобальної платформи Саміту Перших Леді та Джентльменів. Окрему увагу було приділено розвитку міжнародної співпраці, залученню молоді до гуманітарних та комунікаційних проєктів і створенню нових можливостей для професійного розвитку студентства. 

Варто зазначити, що Рада з науково-дослідної роботи студентів, аспірантів і молодих вчених університету активно співпрацює із Самітом Перших Леді та Джентльменів. Зокрема, у вересні 2025 року в межах П’ятого Саміту Перших Леді та Джентльменів Радою було організовано відкриту лекцію професора Люблінського католицького університету Богуслава Марека на тему «TEACH: Технології та освіта для доступної культурної спадщини».

Проведення таких заходів сприяє розвитку міжнародної співпраці університету, інтеграції практичного досвіду в освітній процес та створенню нових можливостей для професійного розвитку студентської молоді.