День: 26.05.2026

У межах міжнародного освітнього проєкту SPACE_READY – Digital course for university analog astronauts space trainings, що реалізується за підтримки програми Erasmus+ KA220-HED, студенти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника продовжують участь у серії пілотних аналогових космічних місій.

Перша місія за участі студенток фізико-технічного факультету Ірини Камінь та Любові Бабінчук розпочала практичний етап залучення університету до програми аналогових досліджень у хабітаті Analog Astronaut Training Center (AATC) у Польщі, поблизу Кракова. У другій частині програми до аналогової місії долучилися студентки Факультету природничих наук, спеціальність «Біохімія», Вікторія Задарко та Христина Слободян.

Їхня участь розширює міждисциплінарний вимір проєкту SPACE_READY, адже поряд із матеріалознавчими й інженерними завданнями до програми включено біологічні та біохімічні дослідження, пов’язані з функціонуванням живих систем у замкнутому середовищі. 

Під час місії реалізовується дослідницька програма з використанням рослинного матеріалу, підготовленого в стерильних умовах in vitro. До хабітату було передано три рослинні об’єкти (Gynura procumbens, Stevia rebaudiana та Rosa sp), як модельні системи для вивчення замкнутих життєзабезпечувальних середовищ.

У перспективі подібні дослідження пов’язані з питаннями регенеративного життєзабезпечення, вирощування рослин у контрольованих умовах, оцінювання стресових факторів замкнутого простору та підготовки до довготривалих космічних місій. Для студентів-біохіміків це можливість працювати з реальними дослідницькими завданнями на перетині біотехнології, фізіології рослин, екстремальної біології та космічної освіти.

Участь Вікторії Задарко та Христини Слободян у програмі SPACE_READY є складовою частиною формування в Карпатському національному університеті міждисциплінарного середовища підготовки студентів до роботи в міжнародних науково-освітніх командах.

Аналогові місії створюють умови, у яких здобувачі освіти не лише отримують нові знання, а й навчаються працювати за дослідницьким протоколом, дотримуватися процедур безпеки, вести спостереження, фіксувати результати та взаємодіяти в англомовному міжнародному середовищі. Це посилює позиції університету в європейському освітньому й науковому просторі, відкриває нові можливості для студентської мобільності, розвитку STEM-освіти, міждисциплінарних досліджень і практичної підготовки молодих дослідників.

Проект SPACE_READY є логічним продовженням співпраці нашого університету в межах європейської ініціативи UNIVERSEH – European Space University for Earth and Humanity. 

 

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів взяла участь у заході «Результати інституційних аудитів – 2025: регіональний діалог про якість освіти», організованому Управлінням Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області. Захід відбувся за участю Голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака та об’єднав представників закладів освіти, органів місцевого самоврядування, експертного середовища й освітніх управлінців області.

Учасники регіонального діалогу обговорили результати інституційних аудитів закладів освіти у 2025 році, актуальні виклики у сфері забезпечення якості освіти, а також шляхи вдосконалення внутрішніх систем забезпечення якості в освітніх установах.

Валентина Якубів у своєму виступі наголосила: якість освіти – це завжди про взаємодію учня, вчителя і освітнього середовища. Але водночас це і про довіру – довіру між усіма учасниками освітнього процесу. Без неї жодні стандарти чи процедури не працюють повноцінно.

Під час зустрічі акцентували увагу на важливості партнерства між закладами освіти, державними інституціями та громадами задля формування сучасного освітнього середовища, орієнтованого на потреби учнів, студентів і суспільства.

Участь університету у таких фахових заходах сприяє зміцненню співпраці у сфері освітньої політики, впровадженню кращих практик забезпечення якості освіти та розвитку академічного середовища відповідно до сучасних викликів і стандартів.

        

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася зустріч студентів, викладачів та представників академічної спільноти з делегацією Британської Ради та Посольства Великої Британії в Україні.

До університету завітали директор Британської Ради в Україні Том Мішоша, голова Львівського офісу Посольства Великої Британії Світлана Яворська та менеджерка стипендіальної програми Chevening Посольства Великої Британії Анастасія Горащенко.

Присутніх привітала ректорка університету Валентина Якубів, яка подякувала представникам Британської Ради та Посольства Великої Британії за дружню співпрацю, підтримку української освіти та розвиток міжнародних освітніх можливостей для студентської молоді й науковців. Вона наголосила на важливості міжнародного партнерства, академічної мобільності та відкритості українських університетів до світового освітнього простору.

Під час зустрічі Том Мішоша розповів про діяльність Британської Ради в Україні, її ключові напрями роботи та можливості, які організація надає для розвитку освіти, науки та міжнародної співпраці.

Окрему презентацію щодо стипендіальної програми Chevening провела Анастасія Горащенко. Вона представила можливості здобуття освіти у Великій Британії в межах програми “Study in the UK with a Fully Funded Chevening Scholarship”. Учасники заходу дізналися про особливості вступу до британських університетів, переваги міжнародної освіти, а також можливості професійного й академічного розвитку для українських студентів.

Особливу увагу було приділено стипендіальній програмі Chevening — глобальній урядовій програмі Великої Британії, яка реалізується у понад 160 країнах та територіях світу. Програма фінансується урядом Великої Британії та організаціями-партнерами й надає можливість талановитим студентам і молодим професіоналам навчатися переважно на однорічних магістерських програмах у провідних університетах Великої Британії.

У межах презентації учасникам детально розповіли про умови участі у програмі, процес подання заявки, критерії відбору кандидатів, а також про переваги, які отримують стипендіати. Зокрема, програма покриває витрати на навчання, проживання, транспорт та інші необхідні витрати, пов’язані з перебуванням у Великій Британії.

Представники делегації також поділилися практичними порадами щодо підготовки мотиваційних листів, проходження співбесід та формування успішної заявки на участь у програмі Chevening.

Зустріч викликала значний інтерес серед студентської молоді та викладачів університету, адже відкрила нові можливості для міжнародної освіти, академічної мобільності та професійного розвитку.

Карпатський університет і надалі активно підтримує міжнародну співпрацю та створює для студентів і викладачів можливості для участі у міжнародних освітніх і наукових програмах.

 

           

Сьогодні, 26 травня, під час засідання Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника ректорка університету Валентина Якубів спільно з Головою Вченої ради Ігорем Цепендою відзначили кращих працівників університету почесними грамотами, грамотами та подяками за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток освіти, науки та університетської спільноти.

Відзнаки отримали: Леся Дмитришин, Володимир Лущак, Оксана Цюняк, Олександра Глушкевич, Іванна Дідоха, Ірина Стецька, Алла Зеліско, Андрій Соломко, Андрій Заморока, Ірина Солонець, Оксана Карбівська, Наталія Бабенко, Володимир Кутеньов, Ольга Бігун, Ірина Ілійчук, Оксана Паркулаб, Оксана Поясик, Ірина Свид, Оксана Дрогобицька, Тетяна Гринишак, Галина Кубрак, Уляна Гришко та Надія Петечел.

Також під час засідання Вченої ради дипломи доктора філософії отримали Андрій Паска та Андрій Ситник.

Щиро вітаємо всіх нагороджених та бажаємо нових професійних здобутків, натхнення й успіхів у подальшій діяльності на благо університету та української освіти.

                      

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулося засідання Вченої ради під головуванням Ігоря Цепенди за участі керівництва та професорсько-викладацького складу.

Під час засідання було розглянуто низку питань відповідно до порядку денного.

Проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Наталія Бєлова, представила питання конкурсу на заміщення вакантних посад та результати акредитаційної діяльності університету за освітніми програмами у 2025/2026 навчальному році.

Проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Віталій Шкромида, доповів щодо присвоєння вчених звань.

Окрему увагу учасники засідання приділили питанню використання нейромереж в освітньому процесі університету, результати, виклики та перспективи якого представила голова постійно діючої комісії з питань навчально-методичної роботи, професор Любов Прокопів.

Заслухавши та обговоривши інформацію, Вчена рада відзначила, що технології штучного інтелекту вже стали невід’ємною складовою освітньої, методичної та управлінської діяльності університету.

Було констатовано, що в університеті сформовано нормативну основу для впровадження політики відповідального використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі, науковій, інноваційній та управлінській діяльності. Вона передбачає поєднання загальноуніверситетського регулювання з локальною відповідальністю факультетів, навчально-наукових інститутів, кафедр, гарантів освітніх програм, науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти щодо визначення допустимих меж використання ШІ в межах освітніх компонентів, індивідуальних завдань, практик і підсумкових форм контролю.

В університеті також розроблено та впроваджено «Положення про політику відповідального використання технологій штучного інтелекту», яке визначає мету, завдання, принципи та сфери застосування ШІ, а також вимоги до академічної доброчесності, етичні аспекти, правила декларування використання штучного інтелекту та захисту персональних даних і конфіденційної інформації. Документ ґрунтується на людиноцентричному підході, принципах прозорості, підзвітності, академічної доброчесності та відповідального використання даних.

Вчена рада наголосила, що використання нейромереж є важливим чинником трансформації освітнього контенту, наукової діяльності та академічної культури. Вони можуть сприяти підвищенню якості освітнього процесу, оновленню навчально-методичних матеріалів, розробці завдань різного рівня складності, створенню візуалізацій, презентацій, тестових матеріалів, підтримці академічного письма, перекладу, редагуванню текстів та аналізу інформації. Водночас наголошено, що використання таких технологій має обов’язково супроводжуватися критичною перевіркою результатів людиною, збереженням авторського внеску та дотриманням принципів академічної доброчесності.

Також підкреслено, що жодні технології штучного інтелекту не можуть замінити людське мислення, наукову творчість, професійну відповідальність та виховну місію університету. Використання нейромереж має ґрунтуватися на принципах людиноцентричності, критичного мислення та збереження авторського внеску в усіх видах освітньої, наукової й управлінської діяльності.

Окремо Вчена рада визначила необхідність подальшого розвитку практичних механізмів реалізації відповідної політики, зокрема: проведення внутрішнього моніторингу використання нейромереж, створення робочої групи з підготовки університетських рекомендацій, внесення до силабусів і робочих програм положень щодо використання ШІ, запровадження єдиної моделі декларування, оновлення критеріїв оцінювання навчальних результатів, підготовку методичних рекомендацій, проведення навчально-методичних семінарів та щорічний перегляд політики з урахуванням технологічних і педагогічних змін.