День: 25.05.2026

У Національному заповіднику «Давній Галич» відбулась Всеукраїнськанауково-практична конференція (з міжнародною участю) «Малі міста та околиці: культура, памʼять, ідентичність».

Організаторами конференції виступили Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України,Національний заповідник «Давній Галич», Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Український національний музей (Чікаго, США).

Із вітальним словом від Карпатського національного університету імені Василя Стефаника до учасників конференції звернулися проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида та декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.

Конференція обʼєднала істориків, етнологів, мистецтвознавців, архітекторів, філологів, музейних працівників, освітян. Серед учасників – 5 докторів наук і понад 35 кандидатів наук, а також аспіранти, молодші наукові співробітники, спеціалісти музейної галузі та представники органів місцевого самоврядування у сфері культури.

За два дні роботи в межах п’яти тематичних секцій було заслухано та обговорено 50 доповідей, що охопили проблематику від теоретико-методологічних питань вивчення малих міст до конкретних польових досліджень і практики збереження культурної спадщини.

Географія досліджень, представлених на конференції, охоплює малі міста та населені пункти з усіх регіонів України – Слобожанщини (Харківщина, Сумщина), Наддніпрянщини (Київщина, Черкащина, Полтавщина), Галичини (Прикарпаття, Самбірщина, Дрогобиччина), Поділля (Вінниччина, Одещина), Волині (Ковель), Півдня та Приазов’я (Одещина, Болград), Донбасу (Краматорськ, Лисичанськ), а також малих міст у зоні бойових дій і тимчасово окупованих територій. Окремий блок присвячений міграції та адаптації українців у малих містах Німеччини.

Під час секційних засідань конференції науковці кафедри етнології і археології (Петро Костючок), кафедри всесвітньої історії (Лілія Щербін)представили актуальні доповіді, присвячені осмисленню ролі малих міст і прилеглих територій як культурних і природних ландшафтів, у яких формуються, трансформуються та репрезентуються локальні ідентичності, історична колективна пам’ять і традиційна культура.

У Музеї етнографії у рамках конференції відбувся науковий семінар «Традиційна народна культура: сучасні форми збереження та презентації»та обрядово-весільна реконструкція традиційного опільського весілля.

Відділи культури Дубовецької та Рогатинської територіальних громад відтворили весільні обряди Опілля, продемонстрували традиційний народний стрій, весільну обрядовість, стародавні пісні.

Учасники конференції підтримали рішення проводити конференцію «Малі міста та околиці: культура, пам’ять, ідентичність» щорічно на базі установ організаторів.

    

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація видання «Українська національна державність» (етапи, моделі, уроки), авторами якого є Олександр Реєнт, Володимир Великочий та Іван Монолатій.

Книга висвітлює складний, але водночас доленосний період у житті українського народу — першу спробу в жорстокому ХХ столітті здобути власне право бути господарем на своїй землі, вийти з-під впливу імперій, які або гальмували, або повністю забороняли національне відродження, а тим більше — державне існування.

У центрі історичної оповіді, яку радше можна назвати роздумами й рефлексіями, — Українська революція 1914–1923 років як явище загальнонаціональне та соборне. Автори заперечують погляд на Українську революцію як наслідок російської революції, що змінює підходи до вибору хронологічних меж, етапів та їхнього внутрішнього змісту. Водночас у виданні пропонується розглядати Українську революцію 1914–1923 років як важливу складову Великої Східноєвропейської революції, включаючи до її перебігу й Велику війну 1914–1918 років.

Із вітальним словом до присутніх звернулася ректорка університету Валентина Якубів, яка наголосила на важливості осмислення історичних процесів державотворення в сучасних умовах та підкреслила роль наукових праць у формуванні національної свідомості й історичної пам’яті.

Голова Вченої ради університету, професор Ігор Цепенда зазначив, що такі видання є надзвичайно актуальними сьогодні, адже дозволяють глибше зрозуміти історичні передумови української державності та провести важливі паралелі із сучасними викликами, які переживає Україна.

Кожен із авторів відзначив важливість наукового переосмислення подій Української революції та необхідність формування цілісного бачення українського державотворення у широкому європейському контексті. Учасники презентації мали змогу поспілкуватися з авторами, поставити запитання та обговорити ключові аспекти книги.

Видання «Українська національна державність» стане важливим джерелом для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією України, процесами національного відродження й становлення української державності.