Карпатський університет представив україністику на міжнародному симпозіумі в Чехії
В Оломоуці (Чеська Республіка) відбулося масштабне міжнародне свято україністики, організоване секцією україністики кафедри славістики філософського факультету Університету імені Франтішека Палацького в межах програми академічної мобільності Erasmus+. Захід об’єднав викладачів, науковців і студентів з різних країн Європи та став майданчиком для обговорення актуальних питань розвитку сучасної україністики.
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника представляли науковці трьох кафедр Факультету філології, студенти, які навчаються за програмами міжнародної академічної мобільності, а також представник Навчально-наукового юридичного інституту.
До складу делегації увійшли професор кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Ігор Козлик, доцентка кафедри української мови Ірина Джочка, доцентка кафедри української літератури Наталія Вівчарик, магістрантки-україністки Тетяна Буник і Мар’яна Мартинюк, які навчаються за програмою мобільності в Ягеллонському університеті (Польща), студентка-полоністка Христина Ровенська, яка проходить навчання в Університеті імені Франтішека Палацького, а також професор кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту Степан Сворак.
Програма заходу складалася з двох частин. Перша — змішана інтенсивна програма BIP 2026 (Blended Intensive Programme) — інноваційний формат Erasmus+, що поєднує онлайн-навчання з короткостроковою фізичною мобільністю та сприяє міжнародній міждисциплінарній співпраці студентів і викладачів.
Тематичним гаслом програми стало «З вірою в майбутнє України: горизонти сучасної україністики». Робота проходила на п’яти тематичних панелях, присвячених розвитку україністики у світі, мові війни, українській культурі й традиціям, культурній спадщині та мовним практикам.
У межах панелі «На долю мови випала війна…» доцентка Ірина Джочка представила доповідь «Мова війни: неологізми російсько-українського протистояння в науковому і словниковому описі», присвячену сучасному українському мілітарному дискурсу. Доцентка Наталія Вівчарик виступила з доповіддю «Воєнний дискурс у творчості Артура Дроня (на матеріалі книги „Ґемінґвей нічого не знає“)».
Учасники також долучилися до воркшопу «Українська мотанка», перегляду історичного фільму Михайла Іллєнка «Толока», мовних інтерактивів, організованих студентами-україністами, відвідали Базиліку Святої Богородиці на Святому Пагорбі, Оломоуцький зоопарк та концерт бандуриста Богдана Шутки.
Другою складовою заходу став ХІІІ Оломоуцький симпозіум україністів Центральної і Східної Європи, який об’єднав науковців з України, Чехії, Словаччини, Польщі, Австрії, Німеччини та США.
На секції «Актуальні проблеми літературознавства та художньої творчості» Ірина Джочка представила дослідження «Вербалізація образу Бога в поетичному тексті Богдана Томенчука (на матеріалі збірки „Вишийте, мамо, бронежилет“)», а Наталія Вівчарик — доповідь про релігійні мотиви й образи у поетичній збірці Ольги Деркачової «Сповідь на вервиці».
Професор Ігор Козлик відкрив друге засідання літературознавчої секції доповіддю «Творчість Василя Стуса у площині проблеми актуалізації сучасної літературознавчої україністики», у якій окреслив сучасні підходи до осмислення творчої спадщини видатного українського поета в європейському та світовому літературному контексті.
У роботі круглого столу «Культурна спадщина і національна ідентичність українців» професор Степан Сворак виступив із доповіддю «Культурно-політична ідентифікація України в європейському цивілізаційному вимірі середньовіччя».
Учасники симпозіуму обговорили актуальні виклики та перспективи розвитку україністики в Україні й за її межами, зміцнення міжнародної наукової співпраці та популяризацію української мови, літератури й культури в європейському академічному просторі.
Участь представників Карпатського національного університету імені Василя Стефаника у міжнародних наукових заходах такого рівня засвідчує активну інтеграцію університету до європейського освітнього та наукового простору, розвиток міжнародної академічної мобільності та вагомий внесок його науковців у розвиток сучасної україністики.
