Кафедра управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту

У Яремче тривають ХVІІІ українсько-польські зустрічі. Другий день форуму був насичений дискусіями та презентаціями, що торкалися найактуальніших питань українсько-польських відносин.

Відкрила день панельна дискусія «Відносини України та Польщі в умовах геополітичної конкуренції великих держав», у якій взяли участь відомі дипломати: колишні посли України в Республіці Польща Маркіян Мальський та Олександр Никоненко, колишній генеральний консул України в Кракові Михайло Бродович, а також колишній посол Польщі в Україні Ярослав Ключковський.

Михайло Бродович наголосив: «Незалежність Польщі залежить від незалежності України. Наші свободи взаємопов’язані. Відносини нині проходять випробування через геополітичну ситуацію, але союз України й Польщі є неминучим. Разом ми досягаємо більшого, а справедливість має бути на нашому боці».

Ярослав Ключковський підкреслив, що головне завдання обох держав — «зробити все, щоб наш сценарій розвитку був найкращим». Він закликав до подальшого поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

Маркіян Мальський зазначив, що функція дипломатів — «намалювати сітку, виставити прапорці», адже конкуренція великих держав сьогодні визначає формування нового світового порядку. Він підкреслив важливість ролі США та Китаю й поставив питання, чи може сучасна Росія вважатися великою державою.

Олександр Никоненко подякував організаторам форуму та підкреслив, що нині сформувалися передумови для українсько-польської ініціативи: «В України і Польщі — одна доля в майбутньому. Нам слід шукати нові форми співпраці. Сьогодні вирішується доля української нації, і було б важливо, якби Польща взяла на себе частину спільних проєктів для перемоги України. Питання історичних травм, зокрема Волинського відлуння, зараз не на часі: мертві можуть почекати, а живі помирають сьогодні».

У межах форуму відбулася низка презентацій книг. Серед них — україномовна версія щоденника Дональда Туска «Щиро» у перекладі науковця і викладача Миколи Ярмоленка.

До Карпатського університету було передано підручники з польської мови. Видавництво «Гельветика» представило монографії авторів із Києва, Дрогобича та Львова.

Окрему увагу привернула презентація монографії професора, відомого історика Богдана Гудя «Від Люблінської унії до волинських масакр. Чотири есе про польсько-українську історію», а також дослідження «Волинь у роки Другої світової війни: соціально-політичне становище, міжетнічні взаємини, радянізація».

Професор Гудь наголосив: «Чому була Волинь? Не було підстав для націоналістичних настроях. Але. Пояснювати, не значить виправдовувати. Все, що було на Волині у 1943 році заслуговує на засудження. Мають бути знайдені поховання, ексгумовані загиблі і створені могили. Це робиться не для України чи Польщі, а для всього цивілізованого світу. Події на Волині у 1943 році заслуговують на засудження. Це має бути зрозумілим для всього цивілізованого світу».

У презентації взяв участь заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко. Він акцентував на необхідності опори на науково обґрунтовані джерела та правильні наративи у формуванні суспільної думки: «Ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Молодь часто отримує інформацію з TikTok чи YouTube, але суспільство потребує правдивих джерел. Люди шукають логічної й достовірної інформації — не проукраїнської чи пропольської, а саме правдивої».

Заступник міністра підкреслив: «Реноме автора завжди впливає на мій вибір. Ми проводимо круглі столи з українськими істориками й виходимо на діалог із польськими колегами. Щоб упевнено почуватися в цьому середовищі, я постійно читаю . — щодня по кілька десятків сторінок. Це дуже важливо, адже питання історичної спадщини набуло значного напруження. Ми бачили, що восени минулого року різко зросли негативні настрої в Польщі щодо українців. Вони почали спадати тільки після дозволу на ексгумацію, і це рішення справді знизило градус напруги. Але питання залишаються, і ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Важливо посилати суспільству правильні наративи, особливо для молоді».

На переконання заступника міністра, люди хочуть логічної й правдивої інформації — не «проукраїнської» чи «пропольської», а саме правдивої. «Без досліджень, які сьогодні проводять наші історики, цього не досягти. Я ціную авторів, яким можу довіряти, бо знаю, що не витратив час даремно і не отримав інформацію, яку завтра спростують. Саме цю книжку я вважаю головною серед тих, які зараз вивчаю», — зазначив Олександр Міщенко.

День завершився обговоренням «Існуючі та потенційні загрози в контексті вступу України до Європейського Союзу».

Підсумовуючи другий день форуму, в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда подякував організаторам і всім експертам, підкресливши, що коло учасників українсько-польських зустрічей у Яремче з кожним роком зростає, а дискусії допомагають досягти взаєморозуміння шляхом наукової дипломатії.

Нагадаємо, українсько-польські зустрічі в Яремче — єдиний в Україні регулярний науковий форум, який вже 18 років поспіль збирає дипломатів, науковців та експертів з обох країн.

Цьогорічна тема — «Україна та Польща в умовах формування нового світового порядку».

Організаторами виступили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Студії східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України.

Партнери форуму — Представництво Польської академії наук у Києві, ГО „Kurier Galicyjski”, Фонд «Свобода і Демократія» та Інститут польської культури в Києві.

       

Шановні колеги!

Наш університет оголошує конкурс на отримання гранту для мобільності викладачів (STA) в рамках програми Erasmus+ KA171 в Університеті Александру Іоана Кузи (м. Ясси, Румунія).

Передбачається 1 грантове місце на викладання, яке має бути реалізоване з 16 лютого 2025 року до 31 травня 2026 року. Розмір гранту – 950 євро + кошти на транспортні витрати.

Галузі знань для мобільності в рамках викладання: Мови, Історія та Археологія, Філософія та етика, Біологія, Право, Педагогіка, Психологія, Бізнес-адміністрування, Менеджмент, Математика та статистика, Туризм, Фізика, Спорт, Журналістика, Інформаційні технології.

Кандидати на участь у мобільності повинні подати пакет наступних документів (англійською мовою):

заповнену аплікаційну форму, бланк якої слід завантажити за посиланням (вхід з корпоративної пошти домену CNU.EDU.UA): https://docs.google.com/document/d/18K1pmpQqfhzhBkfxEbjRIaXr0NNJpY05/edit скан-копію закордонного паспорта; довідку з місця роботи англійською мовою; CV (англійською мовою); попередньо заповнену угоду на викладання (вхід з корпоративної пошти домену CNU.EDU.UA): https://docs.google.com/document/d/1P_ahyVIxr3F09HX2pT4TA6f5lpRD3B9A/edit документ, що підтверджує володіння англійською мовою за рівнем B2 підписану згоду на обробку персональних даних: https://docs.google.com/document/d/1CnbD1dK1PE6I8rA3aeJCF5_tiJxu7DKl/edit?usp=drive_link&ouid=107232929305804438854&rtpof=true&sd=true інші документи, що підтверджують кваліфікацію НПП.

Академічний календар: https://drive.google.com/file/d/1VcvaC0KE5nqaeHHY_cEojVJsyEgsf-Z5/view?usp=drive_link

Документи єдиним пакетом у форматі pdf слід надсилати на електронну адресу відділу міжнародних зв’язків: interdep@cnu.edu.ua (у назві документу треба зазначити прізвище, наприклад, IASI_Petrenko).

Кінцевий термін подачі документів – 17:00 30 вересня 2025 року. Про результати відбору буде повідомлено до 10 жовтня 2025 року.

При відборі пріоритет надаватиметься заявникам, які ще не брали участь у заходах мобільності в рамках Програми LLP-Erasmus, Програми Erasmus Mundus або Програми Erasmus+.

За додатковою інформацією звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 202 ЦК)

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася панельна дискусія у межах 18-х щорічних українсько-польських зустрічей у Яремче. Темою обговорення стало питання: «Яке значення матиме для нас закінчення війни в Україні?». 

У заході взяли участь:

• Олександр Копиленко, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

• Павел Коваль, Уповноважений уряду Республіки Польща з питань відбудови України, голова Комітету у закордонних справах Сейму РП;

• Русланас Барановас, член Комітету у закордонних справах Сейму Литви.

Модератором виступив доцент кафедри міжнародних відносин Орест Бойчук.

З вітальним словом до учасників звернувся в. о. ректора КНУВС Ігор Цепенда, наголосивши на важливості діалогу з політиками, які формують зовнішню політику своїх держав та підтримують Україну у боротьбі проти російської агресії. Він підкреслив, що такі зустрічі допомагають спільно вибудовувати безпечне майбутнє й визначати місце України в післявоєнній Європі.

Під час дискусії парламентарі зазначили, що завершення війни стане ключовим етапом у формуванні нової архітектури Європи. Обговорювалися питання безпекових гарантій для України, нових форматів регіональної співпраці та перспектив вступу до Європейського Союзу.

Учасники наголосили: підтримка євроінтеграції та вступу України до НАТО залишається непорушною, адже саме інтеграція є запорукою миру та економічного відновлення.

Олександр Копиленко підкреслив, що парламентська дипломатія відкриває для України додаткові можливості, адже дає змогу вести діалог з політиками, громадськими діячами та лідерами думок у різних країнах. Він також відзначив, що позиція України та її партнерів єдина: мир має бути справедливим і базуватися на захисті національних інтересів та гарантіях безпеки.

Русланас Барановас наголосив, що для Литви війна в Україні – це боротьба не лише за свободу, а й за безпеку всього Балтійського регіону. «Після перемоги Україна повинна стати частиною європейської сімʼї, бо лише тоді ми зможемо гарантувати стабільність на континенті», – підкреслив він.

Павел Коваль звернув увагу на значення українсько-польського партнерства та зазначив, що співпраця між країнами давно вийшла за рамки суто дипломатичних відносин.

Наприкінці зустрічі студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин поставили парламентарям низку запитань: про економічні виклики для України на шляху до ЄС, моделі безпеки у післявоєнній Європі та відновлення довіри між народами. Відвертий діалог дав студентам змогу глибше зрозуміти міжнародний контекст і значення європейської солідарності для України.

 

Сьогодні в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся круглий стіл «Техніка прийняття управлінських рішень від топ-менеджерів Карпатського регіону», організований кафедрою менеджменту та бізнес-адміністрування факультету управління.

У заході взяли участь перша проректорка університету Валентина Якубів, декан факультету управління Ірина П’ятничук, завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Антоніна Томашевська, професорсько-викладацький склад і студенти.

Серед запрошених спікерів були провідні управлінці та керівники відомих підприємств і організацій:

– виконавчий директор ВАОМС «Асоціація міст України» Юрій Стефанчук;

– співзасновник міжнародної групи логістичних компаній «РІО-Транс» Руслан Шмаков;

– генеральний директор АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» Руслан Терешко;

– директор ТОВ «Будсервіс Івано-Франківськ» Володимир Кафка;

– генеральний директор ТОВ «ТД ІРБІС» Тарас Семерик.

Модератором круглого столу виступив викладач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Тарас Малишівський.

З вітальним словом до учасників звернулася перша проректорка Валентина Якубів, яка також стала однією зі спікерок зустрічі.

Вона наголосила на важливості розвитку сучасних управлінських практик та підкреслила роль молоді у формуванні нового покоління ефективних керівників: «Я щиро вірю, що серед вас, наші студенти, будуть ті, хто зможе стати успішними управлінцями та водночас чудовими наставниками у своїй галузі», — зазначила Валентина Якубів.

Завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Антоніна Томашевська перед початком дискусії поділилася власними науковими підходами до формування управлінських рішень та наголосила на їхньому практичному значенні: «Рішення — це інструмент побудови власного життя», — підкреслила вона.

Під час круглого столу спікери поділилися власним професійним досвідом, практичними кейсами та конкретними ситуаціями, з якими їм доводилося стикатися у бізнесі та управлінні. Вони розповіли про виклики, що стоять перед сучасними менеджерами, про шляхи виходу зі складних кризових моментів, а також про те, як ухвалювати рішення, орієнтуючись на стратегічний розвиток компанії та потреби суспільства.

Окрему увагу було приділено питанням відповідальності управлінця, лідерських якостей, ролі команди у досягненні спільних цілей, а також інноваційним підходам до управління у динамічних умовах ринку.

Студенти мали змогу поставити запитання та отримати цінні поради від практиків, які щоденно працюють над розвитком підприємств регіону та впровадженням нових управлінських стратегій.

На завершення круглого столу учасники підсумували основні тези зустрічі та відзначили, що подібні заходи є надзвичайно важливими для формування професійного мислення майбутніх управлінців. Вони дозволяють студентам поєднати теоретичні знання з реальними практичними прикладами, а також налагодити комунікацію з потенційними роботодавцями.

     

Стартує набір на Базовий курс підготовки до НМТ-2026 для учнів 11-их класів та випускників шкіл попередніх років. 

• Це комплексний курс із трьох предметів: українська мова, математика, історія України
• Тривалість: 180 годин.
• Форма навчання – за вибором слухача: 

1)очна (заняття у вихідні дні з 10:00 год. офлайн (в авдиторіях університету);

або  2) дистанційна (заняття у вихідні дні з 10:00 год. онлайн).

• Реєстрація – до 15 жовтня!
• Початок занять з 01 листопада!

Підготовчі курси  з окремих предметів:

• Обирай із 11 предметів: українська мова, математика, історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька), українська література, фізика, хімія, біологія, географія.
• Тривалість: 60 годин
• Курси: шестимісячні (із початком 01 грудня) або тримісячні (із початком 01 березня)
• Форма навчання – за вибором слухача:  очна або дистанційна.
• Реєстрація триває до 15 листопада!

Реєстрація – за посиланням: https://forms.gle/ADfg3PrKVyMDwULd6 

ВАЖЛИВО!!!

Успішне навчання на КУРСАХ дозволить вам отримати до 10 додаткових балів до вашого конкурсного рейтингу при вступі в наш університет на спеціальності, які підтримані державою

Ще більше інформації у нас на сайті  https://cpkto.pnu.edu.ua/pidhotovka-do-nmt/ 

Або за телефонами:

(0342) 78 26 49;     +38097 84 32 630 – методист Наталя Барложецька 

Почни готуватися вже зараз – впевнено йди до своєї мети!

За активного сприяння Наукового парку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в особі директора Романа Бубни спільно з директором компанії «Фарма-Світ» Вадимом Смаглієм для Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського університету, що розташований на горі Піп Іван, передали сучасне медичне обладнання — кардіограф, який допоможе у випадках екстрених ситуацій, пов’язаних із серцево-судинною системою.

Кардіограф призначений для швидкої діагностики стану серця. Пристрій зчитує електрокардіограму пацієнта та має можливість передавати дані через інтернет до кардіологічного центру, де лікарі можуть оперативно надати рекомендації й консультації.

«Це наша спонсорська допомога для Центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван. Якщо раптом комусь стане зле або виникне біль у серці — кардіограф дозволяє передати ЕКГ до будь-якого кардіологічного центру та отримати фахову консультацію. Це може врятувати життя», — зазначив Вадим Смаглій.

В. о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда подякував компанії «Фарма-Світ» за небайдужість і підтримку наукової установи, яка розташована у високогір’ї.

11 вересня 2025 року в.о. ректора Карпатського університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда взяв участь у 15-му засіданні Спільної українсько-німецької робочої групи з науково-технологічного співробітництва, що відбулося в Посольстві Німеччини у Варшаві.

Захід проходив у межах візиту української делегації на чолі із заступником міністра освіти і науки України Денисом Курбатовим, яка 11–13 вересня провела серію зустрічей із німецькими та польськими партнерами, а також українською науковою діаспорою.

Учасники засідання обговорили основні зміни політик у сфері науки та інновацій в обох країнах, стан двостороннього співробітництва та реалізацію спільних проєктів програми «Горизонт Європа».

Важливим результатом стало оголошення про перетворення українсько-німецької робочої групи, яка діє з 1993 року, на Спільну комісію з питань науки, технологій, інновацій та вищої освіти відповідно до міжурядової угоди, підписаної 22 жовтня 2024 року в Києві.

Крім того, німецька сторона повідомила про ухвалення урядом Німеччини рішення щодо фінансування у розмірі 110 млн євро на підтримку української науки та інновацій до 2027 року.

 

Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського університету на горі Піп Іван відвідав Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Разом із ним у поїздці взяв участь ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський.

На вершину гостей супроводжував в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та команда університету, зокрема проректор з наукової роботи Ярослав Шинкарук.

Вони ознайомили гостей з ходом відновлювальних робіт у приміщеннях обсерваторії. Разом оглянули сучасне наукове обладнання, лабораторії для студентських практик, що функціонують в Центрі, а також обговорили подальші перспективи розвитку цього унікального науково-освітнього об’єкта і платформи міжнародної співпраці.

Обсерваторія на горі Піп Іван Чорногірський є важливим символом поєднання гірської сили Карпат і сили наукового пошуку. Вона об’єднує українських і європейських дослідників, відкриває нові можливості для студентів і науковців, формує простір для спільних досліджень та освітніх ініціатив.

  

12 вересня у Києві відбувся офіційний запуск міжнародного проєкту «Впровадження реформи вищої освіти в Україні з акцентом на модернізацію та реалізацію кадрової політики».

Проєкт реалізовується під егідою Міністерств освіти і науки України та Естонії.

На початку зустрічі заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко подякував естонським партнерам за постійну підтримку українців у ці складні часи для України. Вітальні слова прозвучали від: 

• Лійни Керсни, голови Комітету з питань культури Рігікогу (Парламент Естонії), 
• Трійн Лаазі-Ийге, генерального секретаря Міністерства освіти і науки Естонії, 
• Крісті Кулу, менеджера програми ESTDEV з питань освіти.

Від Карпатського університету участь у заході взяла перша проректорка Валентина Якубів, підкресливши важливість впровадження європейських практик модернізації та розвитку кадрової політики у сфері вищої освіти України.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника участь у цьому проекті — важливий крок до інтеграції у європейський освітній простір та реалізації сучасної кадрової політики.

Для нашого університету долучення до цього проекту означає можливість впроваджувати найкращі європейські практики управління, модернізувати систему підготовки кадрів та робити ще один впевнений крок у напрямі реформування вищої освіти України.

  

Сьогодні у Карпатському національному університеті відбулася відкрита лекція професора Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ (Польща), представника ICEVI у Польщі та знаного фахівця у сфері спеціальної та інклюзивної освіти Богуслава Марека на тему «TEACH: Технології та освіта для доступної культурної спадщини». Модераторкою зустрічі була представниця відділу міжнародних зв’язків Катерина Кобута, а координатором — доктор філософії, асистент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, голова Ради молодих вчених Тарас Паска. Серед присутніх були керівництво університету, здобувачі освіти, науково-педагогічні працівники та представники медіа.

Захід проходив у межах ювілейного 5-го Саміту перших леді та джентльменів, що цьогоріч відбудеться в Києві. Його тема — «Освіта, що моделює світ / Education Shaping the World».

З вітальним словом до гостей звернулася перша проректорка КНУВС Валентина Якубів. Вона підкреслила, що саміт є важливою подією для університету, регіону та міста, а також створює нові можливості для студентів.

«Саміт, що відбувається сьогодні, є надзвичайно важливою подією для нашого університету, регіону й міста. Його головне гасло — «Освіта, що моделює світ». Ми приєднуємося до ініціатив, які сприяють залученню міжнародних партнерів до створення нових методів та інновацій у сфері освіти. Це відкриває можливості для наших студентів, допомагає їм здобувати сучасні знання та навички, які стануть основою їхнього професійного майбутнього», — наголосила вона.

Проректорка також нагадала про співпрацю з професором Мареком, яка триває вже багато років. Зокрема, у 2019 році університет реалізував спільний проєкт «Невидима спадщина», спрямований на адаптацію мистецьких творів для людей із порушеннями зору. Тоді вдалося розробити тактильні образи та спеціальні матеріали, які допомогли незрячим краще сприймати мистецтво. «Продовженням цієї ініціативи стало створення тактильних ікон, які ми сьогодні під патронатом Церкви даруємо храмам України», — додала Валентина Якубів.

Вона також наголосила, що університет робить ці кроки не лише для себе, а й для поширення знань серед студентів, які зможуть впроваджувати подібний досвід у своїй подальшій діяльності. На її думку, особливо важливо це зараз, коли через війну багато людей втратили зір і потребують не лише медичної, а й психологічної підтримки.

Свою лекцію професор Богуслав Марек розпочав із цитат українських письменників і культурних діячів. Він нагадав слова Тараса Шевченка: «Відродження національної культури — це шлях до гідності», Ігоря Каленця: «Національна ідентичність формується через культуру», а також Оксани Забужко: «Спадщина — це наш зв’язок із минулим, який веде нас у майбутнє». Окремо він процитував американського музиканта Роберта Алана: «Культурна різноманітність дає колективну силу, яка може принести користь усьому людству».

На думку лектора, усі ці вислови влучно підкреслюють значення культури, однак постає питання — наскільки вона доступна для людей із вадами зору. Він запропонував аудиторії уявити, як це: прогулюватися містом і чути захоплені відгуки про архітектуру, але не мати можливості її побачити; відвідувати музей, де всі експонати зачинені у вітринах; бути єдиною незрячою дитиною у класі без підручників шрифтом Брайля чи навіть можливості робити нотатки; слухати розповіді про ілюстровані книги й комікси, маючи лише суцільні сторінки тексту.

Саме такі виклики, підкреслив професор, і стали основою польсько-українського проєкту «Невидима спадщина», реалізованого у 2020–2022 роках за підтримки ЄС.

Він зауважив, що найпоширенішим засобом ознайомлення незрячих із мистецтвом є аудіоопис. Але цей метод має свої обмеження — надмірна довжина й складність описів часто ускладнює сприйняття. Натомість сучасні технології дозволяють поєднувати аудіосупровід із тактильними ілюстраціями та картами. «Такі рішення дарують людям із вадами зору свободу і незалежність у сприйнятті мистецтва», — підкреслив він.

На думку Марека, успіх уже реалізованих ініціатив надихає на їхнє розширення й залучення інших регіонів України. Це особливо актуально нині, коли війна руйнує культурні пам’ятки, музеї та цілі міста.

У підсумку професор наголосив: «Культурна спадщина повинна і може бути доступною для всіх. Навіть якщо вона невидима для очей, її можна відкрити на дотик. Досягти цього непросто: необхідно навчати вчителів і музейних працівників, підтримувати дітей і дорослих із порушеннями зору, забезпечувати їх допоміжними технологіями, створювати нові освітні курси. Та завдяки міжнародним зусиллям і залученню України до світових проєктів ці завдання є цілком реальними».

Після виступу професора відбулася жвава дискусія. Студенти та викладачі ставили запитання, які стосувалися практичного застосування методик у роботі з людьми, що мають порушення зору. Зокрема, їх цікавило, як можна впроваджувати тактильні технології у шкільну програму, яким чином адаптувати музеї та галереї до потреб незрячих відвідувачів, а також які міжнародні практики можна використати в українських реаліях.

Саміт перших леді та джентльменів — щорічна міжнародна подія, ініційована першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Він переріс у постійну глобальну платформу гуманітарної дипломатії, яка об’єднує подружжя лідерів країн, нобелівських лауреатів, провідних інтелектуалів, освітян, міністрів, урядовців і відомих діячів для спільного пошуку рішень глобальних викликів.