Рік: 2026

За оновленими офіційними даними, опублікованими на сайті Scimago Institutions Rankings, у 2026 році Карпатський університет піднявся на три позиції і сьогодні посідає 6 місце в авторитетному міжнародному рейтингу Scimago серед 75 ЗВО та науково-дослідних установ України.

Нагадаємо, що SCImago Institutions Rankings – це глобальний рейтинг наукових установ, який публікується з 2009 року групою SCImago  – науково-дослідницької організації (Іспанія), в яку входять члени Вищої ради з наукових досліджень (CSIC) з Гранадського університету, Мадридського університету імені Карла III, Університету Алькали, Університету Естремадури та інших великих освітніх установ Іспанії.

В основі рейтингу SCImago Institutions Rankings лежить класифікація академічних і дослідницьких установ, ранжированих за складним індикатором, який об’єднує три різні набори показників на основі результативності досліджень, інновацій та впливу на суспільство. Дослідницький рейтинг відображає обсяг, вплив і якість наукової продукції установи. Інноваційний рейтинг розраховується на основі кількості патентних заявок, поданих установою, а також кількості цитувань її наукових публікацій у патентах. Нарешті, суспільний рейтинг ґрунтується на кількості сторінок вебсайту установи, а також на числі зворотних посилань і згадувань у соціальних мережах.

SCImago Institutions Rankings є престижним наукометричним рейтингом, особливість якого полягає у використанні бази даних Scopus. SCIMago є рейтингом наукових організацій, а не тільки  ЗВО.

Критерії включення:

• Протягом останнього року вибраного періоду установи опублікували щонайменше 100 робіт, включених до бази даних SCOPUS.
• Цитовані документи (стаття, розділ, доповідь на конференції, рецензія та короткий огляд) мають складати щонайменше 75% від загальної кількості документів, опублікованих установою.

SCImago Institutions Rankings оцінює наукові організації за 21 індикатором та аналізує ЗВО і науково-дослідні установи за композитним індикатором, що  поєднує в собі три різних набори показників, заснованих на дослідницькій діяльності, інноваційних заходах і впливу на суспільство, який вимірюється через видимість у веб.

Рейтинг поділений на окремі розділи, серед яких  урядування, охорона здоров’я, вища освіта та ін.

Для кожного з них проводяться оцінки в таких сферах, як результати досліджень, рівень розвитку міжнародного співробітництва, нормалізований імпакт і кількість публікацій.

З результатами цьогорічного рейтингу Scimago можна ознайомитись за лінком: https://www.scimagoir.com/rankings.php?sector=Higher+educ.&country=UKR 

Пластуни Надвірнянської станиці відзначили особливу подію — 35 років від часу відновлення організації Пласт. У святкових заходах взяв участь директор НН Інституту мистецтв, доцент Володимир Федорак — колишній виховник юнацьких гуртків, зв’язковий куреня юнаків імені С. Наливайка, станичний Надвірнянської станиці Пласту у 1991–1998 роках.

Програма дня була насичена змістовними й цікавими подіями: відкриття експозиції з історії пластового руху на теренах Надвірної, благодійна ярмарка на підтримку ЗСУ, урочисті церемоніали та святковий концерт.

Перед присутніми виступили представники духовенства, голова Надвірнянської ТГ Зеновій Андрійович — випускник художньо-графічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівники пластової старшини Івано-Франківської округи та краю.

Передаючи вітання й подарунки, Володимир Федорак як пластун-сеніор запросив виховників і юнацтво до співпраці з університетом — зокрема в реалізації спільних краєзнавчих, мистецьких та екологічних проєктів.

На квітень–травень цього року заплановано низку зустрічей між викладачами й студентами НН Інституту мистецтв та пластовими осередками Надвірнянщини.

         

2 березня Міжнародний фонд імені Івана Франка оголосив претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка 2026 року.

Серед 12-ти претендентів з Канади, Польщі, Словаччини та України – завідувач кафедри політичних наук Факультету історії, політології і міжнародних відносин КНУВС, доктор політичних наук, професор Іван Монолатій з книжкою «Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики» (Київ: Дух і Літера, 2025).

Ця книжка професора Івана Монолатія, яка, на перший погляд, розповідає про одну людину, насправді – студія про цілу епоху, про механізми народження культури й про тих, хто зазвичай залишається в тіні великих імен. Ім’я Якова Оренштайна (1875, Коломия – 1942, гетто Варшави) добре знане фахівцям, але майже невідоме ширшій публіці. А між тим, без нього неможливо уявити українське книговидання початку ХХ століття.

Він не був письменником у класичному сенсі, не творив текстів, але саме він зробив тексти можливими. Він був тим, хто перетворював ідеї на книги, а українські книги – на події культурного життя. Ця книжка – не просто біографія. Це спроба показати, що культура твориться не лише авторами, а й тими, хто організовує простір для слова: видавцями, редакторами, посередниками між думкою і читачем.

Саме тому Яків Оренштайн постає тут не як другорядна фігура, а як ключовий актор модерної української культури. Особлива цінність цієї праці полягає в тому, що вона повертає Оренштайна у європейський контекст. Це історія не провінційного книговидавця, а людини, яка мислила і діяла в логіці транснаціональних культурних обмінів, у просторі між Коломиєю, Львовом, Києвом, Лейпцигом, Берліном і Варшавою, між українською ідеєю та європейським ринком ідей.

Книжка показує також складність його виборів. Тут немає ані романтизації, ані ідеалізації. Ми бачимо людину, змушену постійно балансувати між цензурою і свободою, між комерцією і культурною місією, між політичними тисками і відповідальністю перед словом. У цьому сенсі історія Якова Оренштайна звучить надзвичайно актуально.

Для сьогоднішнього читача ця книжка важлива ще й тому, що вона змінює саму оптику сприйняття культури. Вона вчить бачити не лише «великих авторів», а й інфраструктуру культури, без якої жоден канон не виникає. Це особливо актуально для суспільства, яке заново вибудовує власний культурний простір і переосмислює свою історію. Це також книжка про пам’ять. Про те, як легко зникають імена тих, хто не стояв на авансцені, і як важливо повертати їх у наш культурний обіг.

Повернення Якова Оренштайна – це не лише акт історичної справедливості, а й жест культурної зрілості. Тому цю книжку варто читати не лише історикам чи літературознавцям. Вона буде цікава видавцям і редакторам, культурним менеджерам, усім, хто працює зі словом, а також тим, хто хоче зрозуміти, як насправді твориться національна культура – крок за кроком, рішення за рішенням, книжка за книжкою. Ця книжка не просто розповідає про Якова Оренштайна – вона повертає його нам, робить його співрозмовником.

Бажаємо професорові Івану Монолатію успіхів у здобутті Міжнародної премії імені Івана Франка 2026 року – ювілейному році 170-ліття Каменяра!

28 лютого у Державному університеті «Житомирська політехніка» відбулася зустріч спільноти університетів «Ти як?». Участь у події взяли проректор з науково-педагогічної роботи Едуард Лапковський та доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Надія Сабат.

Захід відбувся за участю першої леді України Олени Зеленської, заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, заступниці міністерки у справах ветеранів Юлії Кірілової, представників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, проректорів і керівників психологічних служб університетів, а також експертів у сфері ментального здоров’я.

Під час зустрічі було презентовано результати дослідження щодо підготовки немедичних фахівців у сфері ментального здоров’я.

У форматі практичного воркшопу учасники напрацьовували стратегічні відповіді на виявлені прогалини.

Окремою сайд-активністю стала зустріч представників проєктних команд закладів вищої освіти, які реалізують навчальні програми підготовки консультантів за методом «Рівний — Рівному», з випускниками першої групи. Також було презентовано шість нових освітніх курсів для фахівців у сфері ментального здоров’я, розроблених відповідно до міжнародних стандартів та актуальних професійних запитів.

Участь КНУВС у заході засвідчує активну позицію університету у розвитку культури ментального здоров’я в університетському середовищі та впровадженні сучасних освітніх підходів. «Для нашого університету це важливий крок у посиленні системної роботи у сфері ментального здоров’я та розвитку міжуніверситетської співпраці», — зазначив Едуард Лапковський.

Супровід впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» здійснює Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

     

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація книги «Чекання. Артбук коханої воїна» — видання, що глибоко й щиро говорить про досвід, підтримку та внутрішню силу дружин і партнерок українських військових.

Це книжка про чекання — складне, тривожне, сповнене болю й надії водночас. Про щоденну боротьбу за віру, про любов, яка витримує випробування відстанню та війною, і про підтримку, що народжується між тими, хто проживає подібний досвід.

Упорядницею книги є Софія Сіренко. Тексти для артбуку написали українські письменниці, дружини воїнів — Ольга Деркачова, Тетяна Белімова, Дара Корній, Іванна Голуб, Христина Букатчук (Кухарук). У своїх роздумах вони звертаються до жінок, які чекають, підтримують, вірять. Це голоси тих, хто справді розуміє одна одну, хто здатен підставити плече — і коли болить, і коли радісно.

Особливої художньої глибини виданню надають ліногравюри мисткині Софії Сіренко, які тонко передають емоційні стани, напруження чекання й світло надії. Візуальні образи органічно поєднуються з текстами, створюючи цілісне емоційне полотно.

На презентації були присутні керівництво університету, викладачі та студенти. Захід став простором відвертої розмови про силу слова, підтримку в час війни та важливість людської солідарності. Привітала присутніх ректорка університету Валентина Якубів. Вона відзначила, наскільки глибокими, сильними й пронизливими є тексти артбуку, адже в них — справжній досвід любові, втрат, тривоги та віри.

«Ця книга — про внутрішню стійкість і про цінність кожної миті життя. У час випробувань ми особливо гостро усвідомлюємо, як важливо берегти моменти радості, підтримувати одне одного та не втрачати віру. Такі тексти лікують, об’єднують і нагадують, що навіть у чеканні є сила», — наголосила ректорка.

Презентація «Чекання. Артбук коханої воїна» стала не лише культурною подією, а й емоційним актом підтримки тих, хто щодня живе між надією та тривогою, зберігаючи любов і віру в перемогу.

         

4 березня 2026 року в залі Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк відбудеться святковий концерт «УКРІПИ НАС, ЛЮБОВ!» з нагоди 15-річчя квартету бандуристок «ҐЕРДАН» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Художня керівниця колективу — професорка Віолетта Дутчак. У концерті також візьмуть участь ансамбль народної музики «Бревіс» та заслужена артистка України Ірина Борух.

Ювілейна програма — це розмова про щирість і довіру до слухача, про тиху, але міцну опору, яку дарує музика.

Кожен твір — про внутрішню силу, пам’ять, ніжність і стійкість, які сьогодні особливо важливо берегти й плекати.

У виконанні прозвучать твори українських композиторів різних поколінь — від класиків до сучасників. У цій музиці — і сповідь, і молитва, і світлий сум, і надія.

Поряд з авторськими композиціями звучатимуть українські народні пісні — близькі, впізнавані, справжні. Окремі музичні номери супроводжуватимуться відеофрагментами, що допоможуть глибше прожити кожен художній образ і кожен звук.

Це буде особлива зустріч — зі слухачем, із власними почуттями, із тим, що сьогодні болить і водночас дає силу рухатися вперед.

Запрошуємо університетську спільноту та поціновувачів української музики долучитися до цього знакового мистецького вечора в Івано-Франківській обласній філармонії.

Нехай цього вечора музика справді укріпить нас любов’ю — подарує відчуття внутрішньої опори, тепла й віри.

Навчально-науковий центр професійної кар’єри та освіти впродовж життя Карпатського національного університету імені Василя Стефаника став активним учасником масштабного всеукраїнського семінару «Розвиток центрів кар’єри у закладах освіти в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення». Захід відбувся в онлайн-форматі з ініціативи Державної установи Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти та Міністерство освіти і науки України.

Важливим визнанням для університету стало те, що практичний кейс Навчально-наукового центру професійної кар’єри та освіти впродовж життя було представлено першим у робочій програмі семінару.

Директорка центру Галина Волощук виступила з ґрунтовною доповіддю, у якій поділилася досвідом трансформації профорієнтаційної роботи в сучасних умовах. Під час виступу вона наголосила, що сьогодні освіта — це не лише процес передачі знань, а й ключовий інструмент зміцнення суспільної стійкості та стратегічний ресурс для відновлення держави.

Окрему увагу було приділено двом магістральним напрямам діяльності центру: реалізації освітніх програм і курсів підвищення кваліфікації, підготовці до НМТ та ЄВІ, а також системній профорієнтаційній роботі з молоддю.

Учасники семінару з великим зацікавленням ознайомилися з інноваційними форматами, які вже успішно впроваджуються в університеті.

Зокрема, йшлося про концепцію «Університет і місто», ініціативу з розвитку активної молоді «Залізна зміна», а також про використання гейміфікації — інтелектуальних онлайн-ігор за творчістю Василь Стефаник та Іван Франко.

Такий підхід сприяє глибшому зануренню учнів у культурний простір університету через близькі їм цифрові інструменти.

Окремим стратегічним напрямом розвитку визначено впровадження моделі кар’єрного консультування — перехід від одноразових профорієнтаційних зустрічей до тривалого супроводу молодої людини: від допомоги у виборі професії до формування soft skills і здійснення перших кроків у професійній діяльності.

У межах семінару власні напрацювання також презентували представники Житомирського медичного інституту, Криворізького національного університету, Приазовського державного технічного університету, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Херсонського державного аграрно-економічного університету та інших провідних закладів освіти. До участі долучилися понад 120 фахівців з усіх регіонів України.

Активну участь в обговоренні тематики заходу та аналізі презентованих методик взяли науковці й методисти центру — Наталія Барложецька, Ірина Воробець, Мар’яна Данилюк, Оксана Остапчук.

Спільна робота учасників семінару засвідчила, що створення простору можливостей, а також підтримка й системний супровід учнівської та студентської молоді залишаються безумовним пріоритетом, який об’єднує академічну спільноту України задля спільного майбутнього.

    

Сьогодні в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Спільне і відмінне у філологічній картині світу слов’ян», присвячена пам’яті професора Миколи Лесюка, багаторічного завідувача кафедри слов’янських мов.

Конференція була зосереджена на обговоренні актуальних методологічних та теоретичних питань у галузі славістики. Зокрема, секційні засідання охоплювали теми мовознавства, літературознавства, перекладознавства, соціолінгвістичних та глоттодидактичних досліджень слов’янських мов.

Окрема секція була виділена для перших наукових спроб студентських славістичних досліджень.

Організаторами конференції стали кафедра слов’янських мов спільно з кафедрою загального та германського мовознавства Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Модератором виступила завідувач кафедри слов’янських мов Наталія Щербій.

Ректорка університету Валентина Якубів зазначила:

«Сьогодні у стінах Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбувається ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Спільне і відмінне у філологічній картині світу слов’ян», присвячена пам’яті професора Миколи Лесюка — багаторічного завідувача кафедри слов’янських мов, видатного науковця, наставника і Людини з великої літери. Для нашого університету надзвичайно важливо, щоб такі масштабні наукові події проходили саме тут, адже ми вшановуємо постать, яка стала символом наукової принциповості, глибини думки та відданості українській філології.

Професор Микола Лесюк залишив по собі потужну наукову школу, вагомі дослідження та цілу плеяду учнів, які продовжують його справу. Ми пишаємося його науковим доробком і моральними цінностями, які він утверджував у спілкуванні зі студентами й колегами. Його інтелігентність, порядність і безмежна любов до рідного слова назавжди залишаться для нас прикладом. Проведення цієї конференції стане доброю щорічною традицією нашого університету.

Ми завжди шануємо пам’ять наших учених, які відійшли у вічність, і прагнемо, щоб їхня наукова спадщина жила та розвивалася. Особливо символічною є тема конференції сьогодні — у час, коли Україна вже четвертий рік протистоїть повномасштабній війні. Професор Лесюк глибоко досліджував мову, її історію, походження слів, їх функціонування у слов’янському та міжнародному контексті. Він розумів мову як основу ідентичності нації.

Тому нині як ніколи важливо проводити наукові заходи, спрямовані на збереження й утвердження української мови, плекати любов до неї серед студентства та молодого покоління. Адже допоки ми бережемо свою мову, культуру й духовні цінності — доти сильна й незламна Україна».

Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда підкреслив:

«Микола Лесюк — це видатна постать в українському мовознавстві. Його заслуга полягає не лише в тому, що він виховав цілу плеяду учнів і сформував потужне коло фахівців, а насамперед у тому, що фундаментально розробляв унікальні наукові праці, присвячені діалектології — галузі, яка має особливе значення для розвитку української мови. Саме на основі його досліджень формувалася діалектологічна школа, яку сьогодні представляє Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Разом із колегами науковці глибоко досліджували живе народне мовлення, працювали безпосередньо в українських селах, занурюючись у мовну стихію. Наша область є унікальною в масштабах усієї України, адже тут історично сформувалися чотири субетнічні групи — гуцули, бойки, покутяни та ополяни. Дослідження їхніх говірок — це неоціненний скарб для українського мовознавства, адже саме діалекти є живим джерелом і підґрунтям літературної мови. У цих говірках збережено багатство лексики, фонетичних і граматичних особливостей, які формували українську мовну традицію століттями. Те, що зробив Микола Лесюк разом із колегами, — це міцний фундамент великої наукової школи, яка й сьогодні розвивається та продовжує досліджувати мовне розмаїття України».

Декан факультету філології Роман Голод відзначив, що постать професора Миколи Лесюка є визначальною для розвитку українського мовознавства та надихає нові покоління науковців на глибоке вивчення слов’янських мов

У конференції взяли участь 136 науковців із шести країн світу: Польщі (Варшавський університет, Ягеллонський університет, Університет у Сєдльцях, Університет Ігнатіанум у Кракові, Інститут славістики Польської академії наук, Інститут польської мови Польської академії наук), Чехії (Університет Палацього в Оломоуці), Словенії (Університет у Любляні), Австрії (Віденський університет), Болгарії (Софійський університет Святого Климента Охридського, Пловдивський університет «Паїсій Хілендарський») та України (28 наукових установ, серед яких: Національна академія наук України — Інститут української мови, Інститут мовознавства; Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Карпатський національний університет імені Василя Стефаника; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Західноукраїнський національний університет; Хмельницький національний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Львівський національний університет імені Івана Франка; Уманський державний університет імені Павла Тичини; Національно-технічний університет «Дніпровська політехніка»; Житомирський державний університет імені Івана Франка; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького; Рівненський державний гуманітарний університет; Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; Київський національний лінгвістичний університет; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка; Університет Короля Данила; Сумський державний університет; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ін.).

          

На базі Навчально-наукового центру проблем педагогіки і психології відбулася Регіональна науково-практична конференція «Три знакові дати 2026 року – одна постать: Василь Стефаник і Карпатський національний університет», присвячена персоналії видатного українського письменника та ювілейним датам 2026 року, пов’язаним із його життям і присвоєнням його імені Карпатському національному університету.

Відкриваючи роботу конференції, очільниця Навчально-наукового центру проблем педагогіки і психології КНУВС докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Галина Білавич зазначила: «2026 рік об’єднує три символічні дати: 5 січня – 55 років від дня присвоєння університету імені Василя Стефаника (1971); 14 травня – 155 років від дня народження письменника (1871); 7 грудня – 90 років від дня його відходу у вічність (1936).

Ця символічна тріада підкреслює нерозривний духовний зв’язок університету з іменем Василя Стефаника, його гуманістичними цінностями, глибоким психологізмом і громадянською позицією.

Особливого звучання ці сенси набувають сьогодні, коли Україна вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабної війни, тож звернення до класичної спадщини стає джерелом моральної стійкості та духовної опори».

Науковий захід організовано за сприяння всіх кафедр педагогічного факультету (початкової освіти та освітніх інновацій, соціальної педагогіки та соціальної роботи, педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти), а також Івано-Франківського фахового коледжу Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Коломийського педагогічного фахового коледжу Івано-Франківської обласної ради, з якими Навчально-науковий центр проблем педагогіки і психології КНУВС тісно співпрацює.

У конференції взяли участь близько 130 осіб: науковці, здобувачі передвищої та вищої освіти з п’яти закладів Карпатського регіону, а також творчі освітяни області – учителі-методисти, заслужені вчителі України. Така широка представленість засвідчує активність науково-педагогічної спільноти та зацікавлення постаттю письменника в сучасному освітньому дискурсі.

З вітальними словами до учасників звернулися Оксана Кондур – декан педагогічного факультету університету, доктор педагогічних наук, професор, Ірина Дідух – заступник декана педагогічного факультету з навчально-організаційної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Оксана Цюняк – заступник декана педагогічного факультету з наукової та організаційної роботи, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, а також представники Коломийського педагогічного фахового коледжу Івано-Франківської обласної ради (кандидат філологічних наук, методист коледжу Оксана Вінтоняк) та Івано-Франківського фахового коледжу КНУВС (спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи Тетяна Полякова).

У межах пленарного та секційних засідань презентовано цікаві й змістовні доповіді, що висвітлювали різні аспекти життя і творчості В. Стефаника: його освітній шлях, родинний вимір, громадську діяльність, соціально-психологічну проблематику новелістики, актуальність творчості за умов війни, міграційних процесів, сучасних освітніх реформ, а також історичні етапи розвитку Карпатського національного університету.

Особливо приємно відзначити активну участь студентства, зокрема здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота» (Анастасії Мамалиги, Соломії Прокопів, Ірини Кобельської, Надії Рудої), які представили наукові розвідки, присвячені соціально-педагогічним проблемам сьогодення в контексті життя і творчості Василя Стафаника, за керівництва Ірини Комар – провідного фахівця Навчально-наукового центру проблем педагогіки і психології КНУВС, кандидата педагогічних наук, доцента, доцента кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, а також студентів 1 курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність» Івано-Франківського фахового коледжу КНУВС (Евеліни Іванишин, Вікторії Рибіцької, Антоніни Лешко, Анастасії-Марії Фуфалько, Аліни Блаженко) (науковий керівник – професор Галина Білавич), студентів 3 курсу спеціальності «Початкова освіта» (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Світлана Вербещук), чиї доповіді торкалися трьох символічних дат 2026 року, пов’язаних з іменем Василя Стефаника та діяльністю Карпатського національного університету, що носить його ім’я.

Участь у науковому заході стала для них важливим кроком до формування дослідницьких компетентностей і громадянської свідомості. Конференція підтвердила, що університетська спільнота, студентство, освітяни краю гідно продовжують традиції, пов’язані з іменем Василя Стефаника, поєднуючи науковий пошук, педагогічну відповідальність і духовну спадкоємність поколінь, розкривають нові грані стефаникознавства.