Рік: 2025

У Києві відбувся інформаційно-консультаційний захід, присвячений актуальним можливостям Програми ЄС Erasmus+, участь в якому взяла Тетяна Солоджук, начальниця відділу управління проєктами університету.

Під час заходу було розглянуто такі теми: національні пріоритети у сфері освіти для участі у конкурсах Erasmus+ у 2026 році; шлях України до асоційованої участі в Програмі ЄС Erasmus+ та ключові інституційні кроки; реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є МОН України; роботу інформаційної системи Eurydice та роль національних центрів EQF, Europass, Euroguidance, Eurodesk; результати участі України у Програмі «Горизонт Європа», поточні виклики та перспективи.

У другій половині дня відбувся круглий стіл «Програма Європейського Союзу Erasmus+: актуальні можливості для українських учасників», у межах якого обговорювалися особливості конкурсів Erasmus+ 2026 року, умови участі студентів і працівників ЗВО в академічній мобільності, інституційні аспекти підготовки до асоційованого членства України в Програмі Erasmus+ (зокрема дотримання положень Хартії вищої освіти Erasmus+ – ECHE), а також питання інклюзивності та міжнародної академічної дипломатії.

Тетяна Солоджук і Надія Кликайло – провідний фахівець відділу також взяли участь у спеціалізованому тренінгу Національного Еразмус+ офісу в Україні, який проводився у місті Львів.

У межах тренінгу опрацьовували питання, повязані із особливостями інституційної координації проєктів Erasmus+; результатами конкурсів і можливостями Програми; формуванням міжнародних професійних мереж та заходів; візуалізацією й поширенням інформації про діяльність і результати проєктів; налагодження співпраці з партнерами, забезпечення якості та звітність; викликами реалізації проєктів під час воєнного стану та шляхами їх подолання.

У рамках практичних завдань брали участь у роботі команд та описували повний цикл проєктів з міжнародної академічної мобільності: від підготовки до впровадження, а також розглядали практичні аспекти роботи з інституційними координаторами Erasmus+.

Тренінг провели представниці Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова та Катерина Жданова. Цікавою була доповідь Наталії Бутич, Regional Coordinator Eastern Europe програм DAAD (Leibniz University Hannover), яка дала розуміння особливостей залучення іноземних університетів як партнерів у рамках проєктів.

Участь у цих заходах сприяла поглибленню практичних і стратегічних знань у сфері управління проєктами Erasmus+, обміну досвідом з іншими закладами вищої освіти та формуванню чіткого бачення подальших кроків щодо розвитку проєктної діяльності університету.

 

Ректорка університету Валентина Якубів взяла участь у важливій робочій зустрічі та пресконференції, присвяченій урядовому експерименту Міністерства освіти і науки України щодо посилення ролі наглядових рад і розширення автономії університетів. У робочій нараді взяли участь голови та члени наглядових рад і ректорки трьох університетів, які беруть участь в урядовому експерименті.

В ході зустрічі обмінялись проміжними результатами та досвідом. Важливою складовою дискусії стала участь представника Світового банку, який окреслив міжнародний контекст реформи, підкреслив значення корпоративного врядування, стратегічного менеджменту та підзвітності як ключових умов стійкості й конкурентоспроможності університетів.

Міжнародний досвід та експертна оцінка підтверджують, що українська модель рухається у правильному напрямку та має значний потенціал для розвитку.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника участь в експерименті – це не лише нові управлінські інструменти, а й відповідальність за формування сучасної культури врядування, стратегічного мислення та партнерської взаємодії між ректоратом, вченою радою і наглядовою радою.

У межах заходу відбулася окрема зустріч з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим, під час якої обговорили перспективи подальшого розвитку експерименту з розширеними повноваженнями наглядових рад, його вплив на якість управління університетами та можливості масштабування цієї моделі на всю систему вищої освіти.

“Переконана, що така модель – з поєднанням автономії, підзвітності та стратегічного діалогу з державою і міжнародними партнерами – є важливим кроком до сталого розвитку університету в європейському просторі освіти та науки”, – зазначила Валентина Якубів.

 

У межах реалізації експериментального проєкту Міністерства освіти і науки України, в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника вперше відбулася Адаптаційна сесія для нових працівників.

У заході взяли участь 56 новопризначених працівників університету, для яких адаптаційна сесія стала важливим етапом інтеграції в освітньо-наукове середовище закладу, ознайомлення з його цінностями, структурою та особливостями корпоративної культури.

З вітальним словом до учасників звернулася ректорка Валентина Якубів, яка наголосила на значенні командної роботи, взаємної відповідальності та формування сучасної корпоративної етики як основи ефективного розвитку університету в умовах інституційної автономії.

«Розвиток університету починається з людей. Саме через спільні цінності, командну взаємодію та культуру довіри формується сильна академічна спільнота, здатна відповідати на виклики часу», — зазначила Валентина Якубів.

Під час адаптаційної сесії учасників ознайомили з місією та цінностями університету, символікою та талісманом — Карпатською риссю, яка уособлює уважність, внутрішню силу, відповідальність і здатність діяти в гармонії з університетським середовищем. Окрему увагу було приділено питанням внутрішніх комунікацій, взаємодії між підрозділами та ролі кожного працівника у спільній діяльності.

Новим працівникам було презентовано Довідник працівника як практичний інструмент орієнтації в організаційних процесах університету, а також адаптаційну карту, що допомагає структурувати період входження в посаду, визначити ключові запити та професійні цілі на початковому етапі роботи. У межах заходу кожен учасник отримав символічний подарунок — пряник з логотипом університету та мотиваційне побажання як знак підтримки й відкритості університетської спільноти.

Організацію та проведення заходу, а також підготовку інформаційних і методичних матеріалів забезпечила команда Відділу управління персоналом, яка реалізує системний підхід до адаптації нових працівників у межах розвитку інституційної автономії нашого університету. Працюючи над матеріалами адаптаційної сесії, команда керувалася своїм професійним і незмінним принципом: «Люди – найвища цінність Університету».

Проведення адаптаційних сесій для нових працівників є важливим кроком у формуванні відкритої, професійної та ціннісно орієнтованої університетської спільноти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

              

У період з 4 по 16 грудня на базі Центру інноваційних освітніх технологій «PNU EcoSystem» Карпатського національного університету проходили курси підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників на тему «Інтеґрація штучного інтелекту в освітній процес: від теорії до практики». Одночасно дві групи (очна та дистанційна) викладачів вивчали методи застосування штучного інтелекту у науковій і освітній діяльності. До курсів було залучено 60 учасників, більшість з яких –  представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також з інших університетів: Львівський національний університет імені Івана Франка, Херсонський державний університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Івано-Франківський національний медичний університет, Західноукраїнський національний університет, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Коломийський навчально-науковий інститут, Інститут екології Карпат, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ.

Навчання здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету щодо виконання державного замовлення з підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Це стало можливим завдяки конкурсному відбору Міністерством освіти і науки України освітньої програми з підвищення кваліфікації для викладачів ЗВО на тему «Інтеґрація штучного інтелекту в освітній процес: від теорії до практики», яка реалізується командою Центру «PNU EcoSystem» (розробник: проф. Будник О.Б.).

Серія тренінгів передбачала теоретичні і практичні аспекти впровадження ШІ у викладацьку та наукову діяльність університету. Програмою курсів передбачено вдосконалення інноваційної, інформаційно-комунікаційної та медійно-цифрової компетентностей щодо здатності: аналізувати можливості, виклики та етичні ризики застосування ШІ в освіті, упроваджувати ШІ у дистанційне навчання здобувачів освіти для моніторингу прогресу (професор Олена Будник); здійснювати ефективні запити для ШІ-інструментів (промптінжиніринг) з метою створення та адаптації навчального контенту (доцент Вікторія Гнєзділова); інтеґрувати основи інфомедійної грамотності із застосуванням ШІ в освітній процес (професор Інна Червінська); застосовувати сучасні цифрові сервіси для наукового пошуку, аналізу публікацій та роботи з текстами (професор Тетяна Качак), персоналізувати навчання з допомогою ШІ для індивідуалізації освітніх траєкторій студентів (доцент Тетяна Близнюк); проєктувати освітні курси із застосуванням ШІ для оптимізації навчального процесу (доцент Катерина Фомін); створювати та адаптувати мультимедійний навчальний контент з допомогою генеративних ШІ-інструментів та ігрових технологій (доцент Тетяна Микитин).

За результатами підсумкового оцінювання всі учасники відповідно до програми курсів отримали Свідоцтва про підвищення кваліфікації в обсязі 30 академічних годин (1,0 кредит ЄКТС).

       

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів провела зустріч з активістами ГО «Родини Героїв ІФ».

У зустрічі взяла участь Лариса Стефанишин – мати полеглого Захисника України Василя Стефанишина, головa громадської організації «Родини Героїв ІФ», радник голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації з питань членів сімей загиблих. Вона подякувала ректорці за запрошення та виявлену готовність університету до активної й послідовної співпраці з родинами полеглих Героїв.

Візит громадських активістів ГО «Родини Героїв ІФ» був спрямований на посилення взаємодії університету з громадськими організаціями, які об’єднують членів сімей загиблих Захисників України.

Університет, налагоджуючи таку співпрацю, сприяє активності родин та їхній адаптації до життя в громаді після втрати рідних.

Під час зустрічі йшлося про різні напрями подальшої співпраці. Учасники обговорили запити родин, визначили перші практичні кроки та окреслили можливі точки дотику – як у сфері комунікації, так і в реалізації спільних проєктів, із глибокою повагою до численної спільноти родин полеглих воїнів.

Було також відзначено, що ця зустріч є логічним продовженням послідовної роботи університету з різними громадськими організаціями, які опікуються питаннями вшанування пам’яті Героїв та підтримки їхніх родин.

Під час зустрічі Лариса Стефанишин висловила слова визнання за роботу університету в справі вшанування пам’яті Героїв – від часів Революції Гідності і до сьогодення, а також вручила подяки ректорці університету Валентині Якубів та Тетяні Мадризі – доцентці кафедри політичних наук, авторці книги памʼяті полеглих випускників університету «Імена, що живуть вічно».

Участь у зустрічі також взяли Ірина Осіпова, дружина полеглого воїна, та Тарас Луців, брат загиблого Захисника України.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника і надалі розвиватиме партнерство з громадськими організаціями родин полеглих Героїв, формуючи простір підтримки, діалогу та спільних дій.

 

Днями з ініціативи очільниці Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлани Онищук відбувся десятий благодійний аукціон на підтримку Збройних сил України. До участі було представлено близько півсотні лотів, що мали не лише матеріальну, але й унікальну соціокультурну цінність. Аукціон особисто підтримав предстоятель Православної церкви України, Блаженніший Епіфаній.

До підтримки аукціону долучився професор кафедри дизайну і теорії мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, Богдан Губаль із композицією «Вертеп». Її за 150000 гривень придбав учасник торгів, що не побажав висвітлювати своє ім’я.

Богдан Іванович Губаль – митець і викладач, чиє ім’я відоме далеко поза нашою державою. Роботи автора представлені у колекціях 24 національних й державних музеїв України та музею Тараса Шевченка у місті Торонто (Канада),  закуплені до приватних колекцій Австрії, Англії, Болгарії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, США, Франції, Південної Кореї, Польщі, Чехії, Хорватії, Фінляндії, Австралії.

Робота «Вертеп», що була продана на Х ювілейному аукціоні створювалась як ескіз для однойменного гобелену ще у період срср, 1989 року. Для його створення автор здійснював пошукову роботу у глухих карпатських селах, відшукуючи живе зерно національної традиції. У цей час тематизація релігійних свят і народних фольклорних процесій не висвітлювалась у професійному мистецтві, перебуваючи під неофіційною забороною влади.

Гобелен демонструвався на персональній виставці митця у Львівському музеєві етнографії і народних промислів (1989) й був закуплений Міністерством культури України. 

Подія аукціону вкотре привертає увагу до питань ціннісності глибинних витоків. національної культури. На торгах зібрано 12 мільйонів 280 тисяч гривень, які будуть спрямовані на допомогу 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ та 50 полку імені полковника Семена Височана.

 

В Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася перша стратегічна сесія, яка дала старт новому етапу планування розвитку нашого університету на 2026 рік.

На початку роботи до команди ректорату з вітальним словом звернувся голова Наглядової ради Дмитро Романюк. Він окреслив ключові орієнтири, настанови та завдання на найближчий період – зосереджені на підсиленні управлінських процесів, сучасних підходах до стратегування, посиленні результативності кожного підрозділу.

Ректорка Валентина Якубів наголосила на основних цінностях і принципах командної роботи, які мають лежати в основі нашого стратегічного розвитку: довіра, відповідальність, відкритість, повага, професійність та орієнтація на результат. Саме ці принципи визначатимуть стиль взаємодії у команді та якість реалізації спільних рішень.

Під координацією керівника робочої групи зі стратегічного розвитку Тараса Малишівського проректори працювали над визначенням ключових показників ефективності (КРІ), формуванням очікуваних результатів та визначенням відповідальних виконавців. Це дозволить забезпечити чітку систему управління цілями та підвищити відповідальність за їх досягнення.

Стратегічна сесія стала важливим кроком до формування пріоритетів, які окреслять розвиток університету у 2026 році та в середньостроковій перспективі.

Працюємо разом задля сильного, сучасного й конкурентного університету!

  

12 грудня у Карпатському університеті імені Василя Стефаника відбувся тренінг «Стратегування в умовах невизначеності», організований у межах програми «Університет майбутнього: секрети успішного управління в освіті». Тренінг провів Едуард Лапковський.

У підготовці модуля взяли участь Марія Марцінків, Ірина Солонець, Юрій Микитин, Тетяна Гуляк, Оксана Чуйко, Неля Долинко. Представлений модуль є частиною тренінгового циклу, розробленого на основі Програми професійного розвитку академічних менеджерів — спільної ініціативи МОН України, Світового банку та Британської Ради.

У центрі уваги — стратегування як управлінський процес в умовах постійних змін і невизначеності. Учасники працювали з ключовими питаннями стратегічного розвитку університету: осмисленням ролі місії, візії та цінностей; аналізом внутрішніх і зовнішніх контекстів; визначенням стратегічних пріоритетів і конкурентних переваг; формуванням можливих сценаріїв майбутнього та підходів до оцінювання результатів.

Окрема увага приділялася стратегічному мисленню не як разовій вправі, а як щоденній управлінській звичці — вмінню аналізувати ситуацію, приймати виважені рішення та керувати ризиками, не втрачаючи цілісного бачення розвитку університету.

Такі тренінги є важливою складовою системної роботи університету, спрямованої на розвиток управлінської культури та посилення інституційної спроможності в умовах сучасних викликів.

   

        

Сьогодні у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся семінар за участі Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Андрія Бутенка. Подія була присвячена актуальній темі: «Система забезпечення якості вищої освіти: що змінилося для університетів?».

«Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти — це унікальний центр, який вирізняється своєю діяльністю в умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною. Ми щиро вдячні Андрію Петровичу за те, що за короткий час вдалося створити потужну команду експертів, до складу якої входять і наші співробітники. Кожен із нас розуміє, що такі інституції не лише дисциплінують і мобілізують, а й дають можливість побачити себе збоку, критично оцінити свою роботу та реалізувати задуми, які ми прагнемо втілити. Ми пишаємося тим, що багато освітніх програм нашого університету мають перспективний і унікальний розвиток. Такі зустрічі є надзвичайно цінними, адже вони дозволяють обмінюватися досвідом, отримувати нові ідеї та підвищувати якість освітнього процесу», — зазначив в. о. ректора ПНУ Ігор Цепенда.

У своєму виступі Андрій Бутенко зосередився на ключових аспектах забезпечення якості вищої освіти та запропонував сучасне бачення цього процесу. Він відзначив, що якість — це не лише відповідність стандартам, а, насамперед, результат плідної взаємодії між викладачами, студентами та навчальним середовищем.

«Якість, хоч її і складно визначити, є здебільшого результатом співпраці та гармонійної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Забезпечення якості має гарантувати створення такого навчального середовища, де зміст програм, навчальні можливості та ресурси відповідають потребам сучасного студента й викликам ринку праці», — підкреслив Андрій Бутенко.

Учасники семінару мали змогу обговорити виклики, з якими стикаються університети в умовах модернізації освітніх процесів, а також отримали цінні поради щодо розробки внутрішніх систем забезпечення якості, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

    

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника офіційно стартував перший Всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Українська соціогуманітаристика». Окрім університету, до організації заходу долучилися Українська видавнича асоціація, Українська бібліотечна асоціація, Видавничий дім «Гельветика» та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

Конкурс покликаний підтримати науковців, педагогів, аспірантів, студентів і практиків, які працюють у галузях політології, історії та археології, філософії, соціології, культурології, релігієзнавства, філології та журналістики.

Привітав учасників голова вченої ради Карпатського університету, професор Ігор Цепенда, який підкреслив важливість соціогуманітарних досліджень:

«Діяльність таких видавництв є справді багатогранною, адже в центрі нашої уваги — сучасна соціогуманітаристика. Саме тому акцент цього конкурсу зроблено на соціогуманітарному напряму, щоб ще раз підкреслити його важливість і привернути до нього ширшу увагу. Це перший конкурс, що надає можливість науковцям з різних університетів України представити свої видання, поділитися результатами власних досліджень та об’єднати спільноту однодумців. Ми вже замислюємося над тим, як розширювати цей проєкт надалі. Переконаний, що цей конкурс стане доброю традицією на роки вперед, створюючи нові можливості для зустрічей, обміну думками та розвитку соціогуманітарної науки».

Також до слова були запрошені Олег Головко (кандидат економічних наук, засновник і директор Видавничого дому «Гельветика», голова наглядової ради Центру українсько-європейського наукового співробітництва), Сергій Таран (кандидат економічних наук, начальник відділу директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України) та Оксана Бруй (кандидат наук із соціальних комунікацій, президент Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація»).

Конкурс став вагомою подією в освітньо-науковому просторі України, адже створив платформу для визнання вчених, педагогів, дослідників і молодих науковців, а також для обміну досвідом з метою подальшого розвитку гуманітарної науки. Особливо важливим є те, що конкурс сприяє активізації видання наукової літератури, адже має на меті щороку відзначати найкращих фахівців у сфері соціогуманітаристики. Його засновники планують розширювати кількість наукових публікацій в Україні та популяризувати їх шляхом залучення нових співорганізаторів і ширшої наукової спільноти.

Вручення почесних грамот і пам’ятних табличок здійснював голова Номінаційного комітету професор Ігор Цепенда, а також Олег Головко, який долучився до церемонії нагородження. Така участь представників університетської та видавничої спільнот надала події особливої урочистості та підкреслила спільну підтримку гуманітарних наук.

Учасники мали можливість долучитися до церемонії як очно, так і дистанційно, що забезпечило широке представництво науковців з різних регіонів країни.

Переможців визначили у 29 номінаціях — від одноосібних і колективних монографій до навчальних видань та наукових журналів. Усі вісім ключових галузей гуманітаристики були представлені повною мірою: політологія, історія та археологія, філософія, соціологія, культурологія, релігієзнавство, філологія та журналістика.

Отже, переможцями конкурсу стали такі учасники:

• у номінації «Одноосібна наукова монографія з історії та археології»:

І місце – Чучалін О. П. Київська єпархія 1920-х – 1930-х рр.: структура, майно, люди : монографія ; МОН України, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2024. 254 с.

ІІ місце – Яблонський В. В. Військове мистецтво та дипломатія давнього Єгипту доби Нового царства. Київ : Друкарня ФОП Гуляєва В. М., 2024. 214 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія з філософії»:

І місце – Вербова Р. М. Персоналізм в українській філософії : монографія. Львів : «Новий світ-2000», 2024. 260 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія із соціології»:

І місце – Rushchenko I. P. The Ideology of Rashism : Scientific Monograph / translation from Ukrainian A. O. Ivakhnenko. Kharkiv : V. N. Karazin Kharkiv National University, 2024. 284 p.

ІІ місце – Лепський М. А. Профайлінг злочинця і політика : монографія. Запоріжжя : ЦНСД, 2024. 386 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія із культорології»:

І місце – Когут С. Н. Творчість Михайла Рудницького у контексті міжвоєнної доби : монографія. Львів : Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 2024. 232 с.

ІІ місце – Матвєєва К. В. Культурні традиції в контексті еволюції Українського драматичного театру : монографія. Дніпро : ЛІРА, 2024. 200 с.

ІІІ місце – Шеретюк Р. М. «Солідарні з Україною». Художні рефлексії польських митців на російсько-українську війну. Рівне : О. Зень, 2024. 163 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія з релігієзнавства»:

І місце – Лозко Г. С. Духовно-культурні трансформації українського суспільства. Етнорелігійний вимір. Миколаїв : Іліон, 2024. 444 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія з філології»:

І місце – Межова ідентичність літератури українського Ренесансу : монографія / за ред. О. Сліпушко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2024. 178 с.;

І місце – Хороб С. Українська лірична драма кінця ХІХ – початку ХХ століття (генеза, символічність, сценічність, музичність). Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2024. 316 с.

ІІ місце – Томіленко Л. Галузева лексика в українській перекладній загальномовній лексикографії 1917–1933 років : монографія. Київ : Український мовно-інформаційний фонд, 2024. 150 с.;

ІІ місце –  Колесник А. В. Натуралізм і натуралістична тенденція у малій прозі українських письменників як засіб висвітлення людських випробувань : монографія. Siedlce : IKRiBL, 2024. 144 с.

ІІІ місце – Словник говірки села Залужжя Дубровицького району Рівненської області. Житомир : ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 2024. 224 с.

• у номінації «Одноосібна наукова монографія з журналістики»:

І місце – Кравець Д. М. Михайло Демкович-Добрянський: на хвилях свободи. Львів : Літопис, 2024. 268 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія з політології»:

І місце –  Marchuk V., Melnychuk V. European Integration and Reform of Decentralization in Ukraine during Martial Law: Political Accents. Berlin : Peter Lang, 2024. 151 p.

ІІ місце – Технології державотворення в умовах сучасної політичної дійсності : колективна монографія / за заг. ред. Н. В. Горло. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2024. 290 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія з історії та археології»:

І місце –  Українські маркери історії Польщі: від початків формування до Великої війни / Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича ; редкол.: М. Литвин та ін. Львів ; Суми: «Університетська книга», 2024. 446 с.

Українські маркери історії Польщі: виклики міжвоєнної доби ХХ століття / Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича ; редкол.: М. Литвин та ін. Львів ; Суми: «Університетська книга», 2024. 386 с.

Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття / редкол.: М. Литвин та ін. Львів ; Суми: «Університетська книга», 524 с. 2024.

ІІ місце – Gesta Hungarorum (Ґеста Гунгарорум). Оповідь Анонімуса про прихід угорців у Паннонію / упор. і пер. К. Найпавер, М. Волощук. Ужгород : Карпати, 2024. 183 с.

ІІ місце – Public history: selected issues : Collective monograph / edited by M. Filipovych. Riga : Publishing House “Baltija Publishing”, 2024. 492 p.

ІІІ місце – Історико-правовий вимір політичних репресій на Хмельниччині (1920-1950-ті рр.) : дослідницький проєкт / автор ідеї та кер. проєкту, гол. ред. В. Островий, Н. Година, Т. Куйдан, Х. Пʼявчук, І. Бондарчук. Хмельницький : ХГПА, 2024. Вип. 1. 115 с.

ІІІ місце – Корновенко С., Ковальова Н. Селянська революція в Україні

(1902 – 1933 рр.): еволюція та варіативність концептуальних підходів у ХХ – на початку ХХІ ст. : монографія. Черкаси : Видавництво Юлії Чабаненко, 2024. 208 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія із соціології»:

І місце – Баланюк І. Ф., Кузьмін Т. Л. Розвиток земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах: соціально-економічний аспект : монографія. Івано-Франківськ : НАІР, 2024. 218 с.

ІІ місце – Актуальні напрями менеджменту соціальних служб в Україні : монографія / І. А. Євдокимова, О. В. Бутиліна, І. М. Вітковська, О. М. Плахова та ін. ; за заг. ред. І. А. Євдокимової. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024. 116 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія з культурології»:

І місце – Yamash Y. V. Ukrainian page in the anthology of the iconography of the Great Sphinx. Heritage of European science. Education and Pedagogy, Psychology and Sociology, Philosophy, Philology, Art History and Culture. Monographic series «European Science». Germany : ScientificWorld-NetAkhatAV, 2024. Book 27. Part 5. Chapter 9. Karlsruhe, Р. 167–186, 197.

• у номінації «Колективна наукова монографія з релігієзнавства»:

І місце – Духовно-моральні засади розвитку особистості: філософсько-психологічні та педагогічні виміри» : колективна монографія / НАПН України ДЗВО «Університет менеджменту освіти» ; за наук. ред. М. О. Кириченка. Київ : ЮСТОН, 2024. 468 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія з філології»:

І місце – З під Маківки – в науку. Життя і діяльність Григорія Дем’яна / В. Сокіл та ін. Львів, 2024. 564 с.

ІІ місце – Професор Володимир Полєк: творчість і доля на тлі доби / упоряд. С. І. Хороб. Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2024. 432 с.

• у номінації «Колективна наукова монографія з журналістики»:

І місце – Journalism: Ukrainian and Slovak Experience : collective monograph. Kyiv : Interservice, 2024. 356 р.

ІІ місце – Постколоніальний підхід до націєідентифікаційного дискурсу в синергії царин : монографія / за заг. ред. В. А. Ковпак. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. 180 с.

• у номінації «Підручник із філософії»:

І місце – Дзьобань О. П. Філософія науки : підручник. Київ ; Одеса : Фенікс, 2024. 516 с.

• у номінації «Підручник із соціології»:

І місце – Соціологія реклами : історія, теорія і практика : підручник для

здобувачів вищої освіти / за ред. д. соц. н., проф. Л. Калашнікової, к. соц. н., доц. І. Грабовець. Київ : Видавництво «Каравела», 2024. 352 с.

• у номінації «Підручник із філології»:

І місце – Артемова Л. В., Посо Інфанте Е. Іспанська мова : підручник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2024. 247 с.

ІІ місце – Practice in English : підручник з іноземної мови для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 03 «Гуманітарні науки» спеціальності 035 «Філологія» / уклад.: Ю. О. Томчаковська, Л. В. Строченко, О. Г. Томчаковський, Л. Д. Швелідзе, С. В. Єрьоменко, К. В. Лесневська, К. О. Ковальова ; НУ «ОЮА». Одеса : «Університетська книга», 2024. 334 с.

ІІІ місце – Біленька-Свистович Л. В., Ярмолюк М. О. Польська мова (3-й рік навчання) : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Чернівці : МХП «Букрек», 2024. 240 с.

• у номінації «Навчальний посібник з історії та археології»:

І місце – Борисова О. В. Європейський досвід інтеграції та участі у розв’язанні збройних конфліктів : навчальний посібник для здобувачів закладів вищої освіти. Харків : ФОП Бровін О. В., 2024. 202 с.

ІІ місце – Історія держави і права зарубіжних країн : навчальний посібник / Л. Г. Матвєєва та ін. Одеса : Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024. 148 с.

ІІІ місце – Ліхтей І. М. Середньовічне місто. Матеріали до лекції та практичних занять : навчальний посібник. Ужгород : РІК-У, 2024. 80 с.

• у номінації «Навчальний посібник із філософії»:

І місце – Sajtarly I., Ishchenko O. Philosophy: The Educational-methodical manual: complex of lectures, seminars (practical lessons), test tasks, themes for written work, materials of individual works for students of Educational Program Economics, Educational Level Bachelor. Київ : Видавець ФОП Ланковська Г. Г., 2024. 392 с.

ІІ місце – Гнатюк Я. С. Логічна техніка аналітичної філософії : навчальний посібник. Київ : Кондор, 2024. 244 с.;

ІІ місце – Карівець І., Поцелуйко А. Курс загальної філософії: від ідей до проблем : навчальний посібник / за заг. ред. І. В. Карівця. Львів : Видавництво «Новий Світ-2000», 2024. 309 с.

• у номінації «Навчальний посібник із філософії»:

І місце – Калуга В. Ф. Соціологія (Частина 1) : навчальний посібник. Київ : Національний університет біоресурсів і природокористування України. 2024. 196 с.

• у номінації «Навчальний посібник із культурології»:

І місце – Історія української культури (1991–2023) : ілюстрована хрестоматія : в 3 ч. / упоряд.: Ю. С. Сабадаш, О. О. Демідко, Ю. М. Нікольченко, С. В. Янковський ; за заг. ред. Ю. С. Сабадаш. Київ : Ліра-К, 2024. Ч. 3. 320 с.

ІІ місце – Духовні і моральні основи в житті суспільства : навчальний посібник для 6 класу закладів загальної середньої освіти / І. Л. Сіданіч та ін. Київ : Літера ЛТД, 2024. 144 с.

• у номінації «Навчальний посібник із релігієзнавства»:

І місце – Новий анімізм : хрестоматія / упор. В. Щепанський. Київ : Видавництво Руслана Халікова, 2024. 263 с.

• у номінації «Навчальний посібник із філології»:

І місце – Бабій І. О., Голянич М. І., Стефурак Р. І. Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія / 2-ге вид., випр. і допов. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024. 336 с.

І місце – Похилюк О. М. Літературне редагування: основи теорії і практики : навчально-методичний посібник. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2024. 360 с.

ІІ місце – Брус М. П. Історична граматика української мови : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024. Частина перша : Теоретичний матеріал. Тематичні таблиці. 254 с.

Брус М. П. Історична граматика української мови : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024. Частина друга : Практичний матеріал. Термінологічний словник. Тестові завдання. 156 с.

Брус М. П. Історична граматика української мови : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2024. Частина третя : Хрестоматійні матеріали. 128 с.

ІІ місце – Дідусь Кенир, або Леонід Глібов – класик дитячої літератури у колі літературних взаємин : посібник-антологія для студентів / упоряд.: О. В. Бурко, С. М. Барабаш. Київ : «Видавництво Людмила», 2024. 120 с.

ІІ місце – Подлісецька О. Українська мова професійного спрямування : навчальний посібник. Одеса : Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024. 181 с.

ІІІ місце – Горофʼянюк І. В. Курсова та кваліфікаційна роботи з проблем лінгвістичного краєзнавства : навчальний посібник для здобувачів закладів вищої освіти. Вінниця : ТВОРИ, 2024. 166 с.

ІІІ місце – Бортун К. О., Ялова О. В., Максименко О. В. Культура професійного мовлення. Київ : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2024. 104 с.

ІІІ місце – Никитченко К. П. Theory and Practice of Editing and Post-Editing of Professionally Oriented Translation / Теорія і практика редагування і постредагування професійно-орієнтованого перекладу : навчальний посібник. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2024. 120 с.

• у номінації «Навчальний посібник із журналістики»:

І місце – Єфімов Ю. В. Комп’ютерні технології в дизайні або Adobe двома руками : навчальний посібник. Київ : КСУБГ, 2024, 120 с.

• у номінації «Науковий журнал з політології»:

І місце – Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія / гол. ред. В. В. Марчук. 2024. Вип. 18 (спецвипуск з нагоди 60-літнього ювілею професора Ігоря Цепенди). 374 с.

ІІ місце – Актуальні проблеми філософії та соціології. 2024.

• у номінації «Науковий журнал з історії та археології»:

І місце – Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2024. Вип. 10. 312 с.

ІІ місце – Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис «Галичина» / гол. ред. М. М. Волощук. 2024. Вип. 37. 172 c.

ІІ місце – Український селянин. 2024. Вип. 31. 132 с.; Український селянин. 2024. Вип. 32. 110 с.; Український селянин. 2024. Вип. 33. 120 с.

ІІІ місце – Уманська старовина. 2024. Вип. 11. 126 с.

• у номінації «Науковий журнал з історії та археології»:

І місце – Українознавчий альманах. 2024. Вип. 34. 138 с.; Українознавчий альманах. 2024. Вип. 35. 150 с.

• у номінації «Науковий журнал із соціології»:

І місце – Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2024. Вип. 20. Ювілейний. Т. 1. 426 с.

Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2024. Вип. 20. Ювілейний. Т. 2. 396 с.

• у номінації «Науковий журнал з філології»:

І місце – Культура слова. 2024. Вип. 100. 277 с.; Культура слова. 2024. Вип. 101. 215 с.

ІІ місце – Folium. 2024. Вип. 4. 297 с., Folium. 2024. Вип. 5. 146 с.