Сьогодні в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація третього тому монографії «Гошівська Ясногірська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах», автором якої є керівник Науково-дослідного інституту історії, етнології та археології Карпат, доктор історичних наук, доктор філософії, професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола Васильович Кугутяк.
Перший том презентували на початку вересня 2018 р. Унікальна книга мала назву «Гошівський монастир у писемних історичних джерелах ХVІ – ХХ століть», яка започатковує тритомне видання «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах».
Другий том вийшов у 2021 році та називався «Ясногірський монастир у документальних джерелах середини XX – початку ХХІ століть».
Модератором заходу виступив декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.
З вітальним словом до учасників презентації звернувся в.о. ректора КНУВС професор Ігор Цепенда, який наголосив на духовному та науковому значенні цього видання: «Цей проєкт спрямований на повернення до духовного коріння українського народу і історії наших монастирів. Карпатський національний університет — один із перших в Україні, хто повернувся до цієї теми саме у науковій площині. Гошівський монастир є одним із найдавніших духовних осередків нашого краю, який був не лише релігійним центром, але й символом української боротьби. Навіть у період тоталітарного режиму радянська влада довго не наважувалася його закрити, остерігаючись, що віруючі українці знову піднімуть хвилю спротиву. Повернення до цих духовних джерел є надзвичайно важливим — воно засвідчує нашу давню християнську традицію, наше духовне коріння. Ми тим самим подаємо приклад іншим університетам, адже подібні монастирі існують у багатьох регіонах України й мають величезний потенціал для вивчення історії та утвердження величі українського християнства».
Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин відзначив важливість збереження духовної спадщини Гошівського монастиря, який упродовж століть обʼєднує українців у вірі, молитві та любові до Бога і Батьківщини. Він додав, що це зберігає цінності українців, адже наукове осмислення історії святинь, сприяє глибшому розумінню ролі віри в історії українського народу.
Пропонована увазі читачів монографія «Гошівська Ясногірська обитель — український паломницько-відпустовий і культурно-історичний феномен» завершує тритомне видання «Гошівська обитель Бозородиці на Ясній Горі в Карпаах».
«У книзі, на широкій вітчизняній і зарубіжній джерельній базі, висвітлено особливості виникнення та розвитку василіянського Ясногірського монастиря, обставини його ліквідації та відродження, а також роль обителі у духовному поступі України та європейському Марійському русі. Важливою складовою видання є публікація документів з історії обителі», — зазначив автор монографії Микола Кугутяк.
Наукове видання призначене для істориків, релігієвнавців, етнологів, культурологів — усіх, хто цікавиться духовною спадщиною українського народу та історією християнства в Карпатському регіоні. Воно вкотре доводить, що духовна спадщина Галичини залишається невичерпним джерелом історичної памʼяті й натхнення.
Видання не лише зберігає традиції минулого, а й відкриває нові можливості для осмислення ролі українських монастирів у формуванні національної ідентичності та духовного поступу України.
Автор висловив щиру подяку за сприяння у підготовці видання: Архиєпископу і митрополиту Івано-Франківському Української Греко-Католицької Церкви Кир Володимиру Війтишину, голові Івано-Франківської обласної ради Олександру Сичу, голові Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлані Онищук, в. о. ректору Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, професору Ігорю Цепенді, ігуменові Гошівського монастиря Преображення Господнього отців василіян о. Вінкентію Слободяну, а також Боян-Гладкій, Миколі Вітенку, Володимиру Гавадзину, Михайлу Довбенку, Оресту Зайцю, Романові Кобильнику, Ігорю Кочкіну, Тарасу Маланюку, Петрові Матуляку, Петрові Меленю, Галині Пославській, Ігорю Сеньківу, Петрові Сіреджуку, Ірині Солонець, Богдану Томенчуку, Борису Хруслову, Михайлу Юрію, Олександру Марущенку, Борису Великоголові.
