Місяць: Вересень 2025

Сьогодні, у велике свято Різдва Пресвятої Богородиці, парафія однойменного храму відзначає свій престольний празник. З цієї нагоди в.о. ректора університету Ігор Цепенда разом із професорсько-викладацьким складом привітали отця Миколу та всіх священників, які служать у храмі, й подарували унікальну тактильну ікону ― «Гошівська Богородиця».

Цю ікону створено в межах університетського проєкту «Невидима спадщина», благословенного Блаженнішим Святославом спеціально для людей із порушеннями зору.

Дарунок є не лише мистецьким витвором, а й глибоким знаком поваги до людської гідності та інклюзивності, яку університет послідовно підтримує у своїх освітніх та культурних ініціативах.

Робота над іконою була здійснена талановитими митцями, викладачами та студентами університету. Вона засвідчує, що справжнє мистецтво може бути доступним для всіх: навіть якщо людина не бачить очима, вона здатна «побачити» ікону через дотик і відчути її серцем.

Вручення ікони відбулося за участю в.о. ректора Ігоря Цепенди, авторки проєкту зі створення тифлографічних ікон, професорки кафедри дизайну і теорії мистецтва Надії Бабій, завідувача кафедри дизайну і теорії мистецтва Олега Чуйка, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Губаля та проректорів університету.

На завершення Ігор Цепенда побажав усій парафіяльній громаді миру, духовної єдності та щедрих Божих ласк, а також наголосив, що університет і надалі розвиватиме проєкти, які служать людям та роблять духовну й культурну спадщину доступною для кожного.

Історія святині

Чудотворна ікона Матері Божої з Ясної гори в Гошеві — одна з найбільш шанованих святинь українського народу. Її образ належить до списків давньоруської пам’ятки — Богородиці Ченстоховської, відомої темним кольором обличчя та рубцями на щоці. Історія Гошівської ікони почалася у 1704–1705 роках з іменем шляхтича Андрія Шугая, який привіз з польського міста Олава дві копії Ченстоховської Богородиці.

Після пожежі, яка знищила його маєток, одна зі стін з іконою залишилася неушкодженою. Пізніше, рятуючись від війни, доньки Шугая привезли ікону до села Дунаїв, де сталося нове диво — образ заплакав. Митрополит Атанасій Шептицький зібрав свідчення очевидців, і згодом ікону визнали чудотворною. Її урочисто передали монастирю в Гошеві, де вже в дорозі одна з паломниць — донька Катерини Хоєцької — зцілилася від сліпоти.

Відтоді було зафіксовано понад 100 випадків чудесних оздоровлень. Ікона пережила війну, але згодом зникла — за однією з версій, вона опинилася в приватній колекції. Від 2001 року в монастирі на Ясній горі перебуває копія святині, перед якою щороку моляться тисячі паломників.

     

Завтра, 9 вересня 2025 року, о 18:00 завершується прийом документів кандидатів на заміщення вакантної посади ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Умови конкурсу розміщено на сайті https://pnu.edu.ua/konkurs-na-zamishchennia-vakantnoi-posady-rektora-karpatskoho-natsionalnoho-universytetu-imeni-vasylia-stefanyka/

Заміщення вакантної посади ректора Карпатського національного університету відбувається у рамках експериментального проєкту щодо розвитку автономії закладів вищої освіти, затвердженого урядом.

Участь в експерименті схвалено Вченою радою та конференцією трудового колективу КНУВС.

Щодо демократичності виборів в експериментальному проєкті, то вона визначається процедурою і принципами, закріпленими у законодавстві і базується на таких критеріях:

• прозорість (відкритість оголошення конкурсу, доступність інформації про кандидатів і їхні програми);

• рівність прав кандидатів;

• таємне голосування, яке гарантує свободу вибору для кожного члена Наглядової ради.

10 вересня 2025 року в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбудеться унікальна подія — відкрита лекція професора Богуслава Марека, знаного фахівця у сфері спеціальної та інклюзивної освіти.

Час: 15:00

Місце проведення: вул. Шевченка, 57, центральний корпус, ауд. 23

Захід проходитиме у межах ювілейного 5-го Саміту перших леді та джентльменів, що цьогоріч відбудеться в Києві.

Саміт перших леді та джентльменів — щорічна міжнародна подія, ініційована першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Він переріс у постійну глобальну платформу гуманітарної дипломатії, яка об’єднує подружжя лідерів країн, нобелівських лауреатів, провідних інтелектуалів, освітян, міністрів, урядовців і відомих діячів для спільного пошуку рішень глобальних викликів.

Темою П’ятого Саміту стане «Освіта, що моделює світ / Education Shaping the World».

Про спікера

Богуслав Марек — професор Люблінського католицького університету ім. Івана Павла ІІ (Польща), Представник ICEVI у Польщі. Він відомий своїми дослідженнями у сфері спеціальної освіти та інклюзії, а також розробкою моделей підтримки дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Його діяльність поєднує академічну експертизу та практичний досвід, що робить його одним із провідних експертів у Центрально-Східній Європі.

Тема лекції: «TEACH: Технології та освіта для доступної культурної спадщини».

У програмі:

– ключова лекція Богуслава Марека;

– модерована дискусія;

– сесія питань і відповідей зі студентами.

Це унікальна нагода почути досвід світового експерта, особисто поставити йому запитання та долучитися до відкритого діалогу про роль освіти у формуванні майбутнього.

Для кого

Здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники університету (по 40 осіб від кожного факультету/інституту, кількість місць обмежена).

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація результатів моніторингового дослідження стану розбудови інституційної спроможності переміщених закладів вищої освіти України. До обговорення долучилися в.о. ректора КНУВС Ігор Цепенда, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський, президент «Міжнародного фонду досліджень освітньої політики», член Наглядової ради КНУВС Тарас Фініков, експерт фонду, професор Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман, а також професорсько-викладацький склад.

Організаторами події виступили Міністерство освіти і науки України та Міжнародний фонд досліджень освітньої політики.

Моніторинг, який проводився за дорученням Міністерства освіти і науки України, протягом року охопив 35 переміщених ЗВО.

Під час відкриття заходу в.о. ректора Карпатського національного університету Ігор Цепенда відзначив важливість такого дослідження в сучасних умовах, коли війна докорінно змінює ландшафт української вищої освіти.

«Ми маємо можливість поділитися думками про інституційну спроможність університетів, зокрема щодо її розбудови. Війна внесла значні корективи в систему університетської освіти України. Наш університет має унікальну можливість моделювати ситуацію разом із колегами з інших університетів. Для України це дуже цікавий приклад того, як може функціонувати університет у складних умовах — і навіть розвиватися», — зазначив Ігор Цепенда.

Він підкреслив, що Карпатський національний університет не є переміщеним ЗВО, однак моделі, представлені під час дослідження, є універсальними й можуть бути корисними для будь-якого університету в Україні.

«Кожен заклад сьогодні фактично перебуває у зоні впливу війни. Саме тому це моделювання є надзвичайно важливим — не лише для співпраці з переміщеними університетами, а й для розуміння власного місця в освітній системі, яка стрімко змінюється. Проведений аналіз є не лише локальним, а й загальносистемним, тож його результати мають прикладне значення для всіх. Було б цінно глибоко проаналізувати представлені дані й поділитися думками — це цікавить як нас, так і наших колег», — наголосив в.о. ректора.

Президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков окреслив ключові завдання презентації. Зокрема, йшлося про представлення результатів аналізу за шістьма ключовими напрямами:

1. Стратегія розвитку;

2. Зв’язки зі стейкхолдерами;

3. Акредитація освітніх програм;

4. Вступні кампанії;

5. Працевлаштування випускників;

6. Інтернаціоналізація.

Також він проаналізував міжнародний досвід розбудови інституційної спроможності університетів в умовах криз — зокрема, в країнах, які свого часу пережили збройні конфлікти або масштабні соціальні потрясіння.

За словами Тараса Фінікова, надзвичайно важливо не просто фіксувати виклики, з якими стикаються переміщені університети, а й напрацьовувати практичні рекомендації щодо посилення їхньої інституційної спроможності в середньо- та довгостроковій перспективі.

Професор Ігор Лиман (Бердянський державний педагогічний університет) поділився власним досвідом функціонування переміщеного ЗВО, зокрема в умовах постійних викликів — від логістичних і організаційних до психологічних. Він акцентував на важливості гнучкості, здатності адаптуватися до нових реалій, а також підтримки з боку колег та партнерів.

У свою чергу, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський поділився досвідом повної релокації університету після початку повномасштабного вторгнення. Він розповів про управлінські рішення, які дозволили не лише зберегти функціонування ЗВО в нових умовах, а й забезпечити сталий розвиток, підтримати колектив та студентів, а також адаптувати освітні процеси до нових реалій.

Під час заходу учасники ознайомилися з ключовими висновками дослідження, обговорили пропозиції для подальшої підтримки та розвитку переміщених закладів вищої освіти, а також налагодили діалог між університетами, представниками органів державної влади, міжнародними партнерами та стейкхолдерами.

      

Запрошуємо на презентацію колективної монографії «Обрії ідентичностей: націєтворчі, освітні та туристичні виміри минулого і сьогодення України», присвяченої 70-річчю почесного краєзнавця України Михайла Косила!

Це унікальна нагода доторкнутися до дослідження з царини історичної регіоналістики, бібліотечного, музейного, музичного, літературного та релігійного краєзнавства.

У виданні достатньо повно відображені актуальні проблеми теорії та практики туризму Українських Карпат, його історичні, соціальні, етнічні виміри.

Дата: 11 вересня 2025 року.

Час: 13:00 год.

Місце: виставкова зала Навчально-наукового центру образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (вул. Шевченка, 67).

Не пропустіть унікальну можливість відкрити для себе оригінальні авторські підходи щодо вивчення актуальних проблем українського націєтворення, національної освіти, історико-краєзнавчих вимірів минулого і сучасного України, зокрема її західного регіону.

Довідково. 

Косило Михайло Юрійович

Почесний професор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Косило Михайло Юрійович, український вчений, педагог, краєзнавець, організатор туристсько-краєзнавчої освіти.

Народився 4 вересня 1955 року в с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені Василя Стефаника (1977), Тернопільську академію народного господарства (1998), аспірантуру Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2015).

Працював вчителем, а з 1984 року очолює Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді та веде активну організаційно-методичну, науково-видавничу діяльність. З 2019 року працює доцентом кафедри туризмознавства та краєзнавства факультету туризму Карпатського (Прикарпатського) національного університету імені Василя Стефаника (за сумісництвом).

З 2003 року видає журнал «Краєзнавець Прикарпаття», з 2010 року заснована «Бібліотека журналу «Краєзнавець Прикарпаття». Світ побачили 44 числа журналу та 18 книг. Михайло Юрійович шеф-редактор (2003-2015 рр.), головний редактор (з 2015 р) журналу «Краєзнавець Прикарпаття» та бібліотеки журналу.

Захистив дисертацію за спеціальністю «Загальна педагогіка та історія педагогіки» на тему «Розвиток туристсько-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах України (друга половина XX – початок XXI століття)».

Досліджує теоретико-методологічні проблеми туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської та студентської молоді, питання історичної регіоналістики, туристичного, літературного, етнографічного, релігійного, географічного, освітянського краєзнавства.

У доробку М.Ю. Косила понад 105 наукових публікацій у фахових та науково-популярних виданнях, 14 книг. За матеріалами книги «Пам’ятники Кобзареві на Прикарпатті» зафіксований національний рекорд України «Найбільша кількість пам’ятників Тарасу Шевченку. Івано-Франківська область». Має авторські свідоцтва на монографію та літературний письмовий твір науково-популярного характеру.

Михайло Юрійович – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, президент Федерації спортивного туризму Івано-Франківської області, голова обласного відділення Міжнародної асоціації позашкільної освіти, член комітету при Президентові України з Державної премії України в галузі освіти, член експертної комісії з позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України (2022-2024 рр.). Брав участь у складі робочих груп з розробки проектів Законів України «Про туризм» (1995р., 2001р.), «Про позашкільну освіту» (2000р.), «Про освіту» (2017р.). Був делегатом та активно брав участь у підготовці І-ІІІ з’їздів педагогічних працівників України (1992, 2001, 2011 рр.).

Косило М.Ю., – доктор філософії, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня УПЦ КП, Грамотою Верховної Ради України, Подякою Прем’єр-Міністра України, медалями «Софія Русова», «За заслуги перед Прикарпаттям», Почесний краєзнавець України, Почесний працівник туризму України. Лавреат премій імені академіка Петра Тронька, імені академіка Михайла Сікорського, імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України, обласних премій імені Мирослава Стельмаховича, імені Івана Косика, імені Івана Вагилевича, літературних премій імені Антіна Могильницького, Всеукраїнської премії «Літературний Парнас».

М.Косило є автором та головним редактором Програм з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого, військово-патріотичного напрямів, які схвалені Науково-методичною радою з питань освіти Міністерства освіти і науки України (2019 р.). Організатор та співорганізатор щорічних наукових та науково-методичних конференцій у галузях освіти, краєзнавства.

Активний учасник обговорення освітніх програм на факультеті туризму, факультеті історії, політології і міжнародних відносин, факультеті фізичного виховання і спорту Карпатського (Прикарпатського) національного університету імені Василя Стефаника.

Міжнародна підтримка студентів нашого університету триває. У рамках 34-го Економічного форуму в Карпачі Карпатський національний університет імені Василя Стефаника уклав нову угоду з Фондом «Інститут Східних досліджень» (Республіка Польща).

Документ підписали в.о. ректора університету Ігор Цепенда та голова програмової ради Фонду Зигмунд Бердиховський.

Підписана угода закріплює нові додаткові формати підтримки талановитих студентів університету.

Особливо символічним є те, що перші результати цих домовленостей студенти вже відчули: у День знань, 14 першокурсників із найвищими конкурсними балами отримали сертифікати на освітні бонуси по 500 доларів США у гривневому еквіваленті.

Ці бонуси — не кредит і не традиційна стипендія, а визнання потенціалу української молоді, яка обирає навчання в Україні, а також важливий сигнал про довіру та підтримку наших студентів міжнародними партнерами.

В.о. ректора Ігор Цепенда подякував пану Зигмунду Бердиховському та Фонду «Інститут Східних досліджень» за цю ініціативу: «Це дуже важливе продовження та поглиблення нашого партнерства. Ми відчуваємо справжню підтримку і віру в українських студентів».

Нагадаємо, що співпраця Карпатського університету з Фондом триває вже понад шість років.

Відповідно до двосторонньої угоди, укладеної у 2018 році, студенти Карпатського університету — єдині серед українських ЗВО — щорічно отримують стипендії у розмірі 1000 доларів США (у гривневому еквіваленті).

 

2–4 вересня в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда представляв університет на 34-му Економічному форумі в Карпачі (Республіка Польща).

Форум зібрав понад 6 тисяч гостей, які протягом трьох днів брали участь у численних сесіях, семінарах, панельних дискусіях, презентаціях книжок та зустрічах із провідними європейськими експертами.

Підписання угоди про підтримку студентів

У рамках Форуму Ігор Цепенда та голова програмової ради Фонду «Інститут Східних досліджень» Зигмунт Бердиховський підписали угоду, яка закріплює нові додаткові формати підтримки талановитих студентів університету.

Перші результати цих домовленостей уже відчули студенти: у День знань 14 першокурсників із найвищими конкурсними балами отримали сертифікати на освітні бонуси по 500 доларів США (у гривневому еквіваленті).

«Я вдячний пану Бердиховському та Фонду „Інститут Східних досліджень“ за цю довіру і підтримку. Це дуже важливе продовження та поглиблення нашого партнерства. Адже за двосторонньою Угодою про співпрацю, укладеною у 2018 році, студенти нашого університету, єдині серед українських ЗВО, щорічно отримують стипендії у розмірі 1000 доларів США», — зазначив Ігор Цепенда.

Дискусія про майбутніх лідерів

У другий день роботи Форуму в.о. ректора взяв участь у панельній дискусії на тему «Формування майбутніх лідерів – роль університетів і громадських організацій».

Серед учасників були заступник Міністра освіти і науки Польщі Андрій Шептицький, проректорка Варшавського економічного університету (SGH) Агнєшка Хлонь-Домінчак, представниця Університету Нью-Йорка Kерлі Сьюта та лідерка польської фундації «Кінцугі» Марселіна Мацьон.

«Для мене важливо, що в центрі цієї розмови – молодь, яка вже сьогодні прагне брати на себе відповідальність і готова змінювати світ на краще. Переконаний: саме завдяки партнерству університетів та громадських інституцій ми зможемо закласти міцний фундамент для формування нової генерації лідерів, здатних мислити глобально і діяти локально», — наголосив Ігор Цепенда.

У межах форуму він також провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема, з ректором Варшавського університету Алоізієм Новаком.

Collegium Carpathicum

У день відкриття Форуму Ігор Цепенда долучився до дискусійної панелі «Collegium Carpathicum» в межах 40-ї конференції ініціативи «Європа Карпат». Міжнародний проєкт співпраці між університетами Collegium Carpathicum, до якого входить Карпатський університет, обговорював формування наднаціональної карпатської ідентичності, промоцію багатокультурності, охорону природної та культурної спадщини, а також перспективи залучення до європейських освітніх і науково-дослідницьких програм.

Модератором дискусії виступив директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.

Учасники приділили окрему увагу ролі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван як символічної штаб-квартири Collegium Carpathicum.

Ігор Цепенда нагадав про завершення відбудови Обсерваторії, початок астрономічних досліджень та підготовку до встановлення телескопу, а також закликав до розширення співпраці з університетами Карпатського та Альпійського регіонів.

«Переконаний, розпочата нами співпраця з університетами Карпатського регіону знайде віддзеркалення і широку підтримку багатьох інших університетів», — підкреслив в.о. ректора.

Головний підсумок

За словами Зигмунта Бердиховського, останні роки чітко показали: «Зміна, зміна і ще раз зміна — це відчуття, яке супроводжує нас уже кілька років. Спочатку пандемія, потім війна і розрив ланцюгів постачання. Європа повинна пристосувати темп змін до того, що відбувається зовні».

Участь Карпатського національного університету у Форумі стала ще одним підтвердженням активної ролі університету у формуванні майбутнього європейського простору освіти, науки й розвитку молоді.

 

   

Сьогодні, 3 вересня, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника завітали представники Королівства Швеції — Клара Ліндстрьом, аналітик у Стокгольмському центрі досліджень Східної Європи (SCEEUS) при Шведському інституті міжнародних справ (UI), та Ерік Ельдблом, державний службовець Посольства Швеції в Києві.

Гості провели зустріч із першою проректоркою Валентиною Якубів, деканом факультету управління Іриною П’ятничук, деканом факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігорем Гураком та викладачкою кафедри біології та екології Уляною Семак.

Учасники зустрічі окреслили перспективи співпраці між Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Стокгольмським центром східноєвропейських досліджень (SCEEUS).

Зокрема, обговорювалися такі напрями:

Академічна співпраця та дослідження

– євроінтеграційні процеси та економічні трансформації;

– вплив Угоди про асоціацію Україна–ЄС на регіональний розвиток Прикарпаття;

– адаптація агросектору Карпатського регіону до вимог Спільної аграрної політики (CAP);

– моніторинг імплементації acquis communautaire у сферах торгівлі, довкілля, енергетики та цифровізації;

– реформи місцевого самоврядування, децентралізація та сталий розвиток гірських регіонів.

Освітні програми європейської спрямованості та академічна мобільність

– літні школи та магістерські програми подвійного диплому;

– стипендіальні програми для українських студентів;

– резиденції для європейських дослідників в університеті;

– міжнародні стажування та програми обміну студентів і викладачів.

Наукові заходи та публікаційна діяльність

– проведення міжнародних конференцій, круглих столів та воркшопів (зокрема з питань Green Deal і сталого розвитку агросектору);

– підготовка спільних наукових статей у міжнародних журналах.

Практичні ініціативи та експертиза

– експертний супровід упровадження європейських стандартів у різних секторах економіки;

– консультування місцевих органів влади щодо використання фондів ЄС;

– розробка дорожньої карти секторальної інтеграції з ЄС.

Гранти та фінансування

– спільна участь у європейських грантових програмах (Horizon Europe, Erasmus+, Interreg, Jean Monnet Activities, EIT Food).

Обговорені ініціативи створюють нові можливості для розвитку академічної співпраці, студентської мобільності, проведення спільних досліджень і впровадження європейських практик у навчальний процес.

Така співпраця сприятиме не лише академічному обміну, а й практичному просуванню України на шляху до повноправного членства в ЄС.

На завершення зустрічі перша проректорка Валентина Якубів подякувала делегації Королівства Швеції за змістовний діалог і висловила сподівання, що окреслені напрями співпраці невдовзі перейдуть у практичну площину. Вона підкреслила, що для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника партнерство з провідними європейськими науковими центрами є важливим кроком до зміцнення міжнародного авторитету закладу та розширення можливостей для студентів і викладачів.

   

Близько 6 тисяч учасників і понад 600 тематичних панелей — так виглядає цьогорічний 34-й Економічний форум у Карпачі. Захід, який ще називають центральноєвропейським Давосом і який раніше відбувався у Криниці, вже вп’яте проходить у Нижній Сілезії та об’єднує політиків, представників місцевого самоврядування, освітян, журналістів та експертів з усієї Європи. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника представляв в.о. ректора КНУВС Ігор Цепенда.

Організатором Економічного форуму є Фонд «Інститут східних досліджень», з яким наш університет має угоди про стипендії для найталановитіших студентів.

Гасло цьогорічного форуму: «Час трансформації — якою буде Європа майбутнього?». Це найбільша економічна подія такого типу у Польщі та одна з найбільш масштабних у світі.

У перший день форуму в.о. ректора Ігор Цепенда взяв участь у дискусійній панелі «Collegium Carpathicum» 40-ї конференції ініціативи «Європа Карпат», яка традиційно проходить у рамках Економічного форуму.

Учасники міжнародного проєкту співпраці між університетами Collegium Carpathicum, до якого входить Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, а символічна штаб-квартира якого розташована у Міжнародному науковому центрі «Обсерваторія» на горі Піп Іван, обговорили питання формування наднаціональної карпатської ідентичності, промоції багатокультурності, викликів і можливостей для освіти та наукових досліджень задля сталого розвитку регіону.

Модерував дискусію директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.

Учасники також торкнулися тем охорони природної та культурної спадщини, фінансування і перспектив розвитку Collegium Carpathicum у контексті європейських науково-дослідницьких і освітніх програм.

В.о. ректора КНУВС нагадав про завершення відбудови університетом Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван. Зокрема, проінформував про початок астрономічних досліджень та підготовку до встановлення телескопу.

Він закликав до ще ширшої співпраці, залучаючи не тільки університети Карпатського, а й Альпійського простору.

«Переконаний, розпочата нами співпраця з університетами Карпатського регіону знайде віддзеркалення і широку підтримку багатьох інших університетів», — наголосив Ігор Цепенда.

До проєкту Collegium Carpathicum входять 7 університетів-партнерів:

• Варшавський університет (Варшава, Республіка Польща),

• Остравський університет (Острава, Чехія),

• Вища державна східноєвропейська школа (Перемишль, Республіка Польща),

• Католицький університет Петера Пазманя (Будапешт, Угорщина),

• Пряшівський університет (Пряшів, Словаччина),

• Університет Стефана чел Маре (Сучава, Румунія),

• Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ).

Проєкт Collegium Carpathicum стартував у вересні 2017 року в рамках XXVII Економічного форуму у Криниці. Важливо, що серед його завдань окреме місце займає компаративістика — міждисциплінарні та порівняльні дослідження у гуманітарних і соціальних науках, які допомагають краще зрозуміти культурні, історичні та освітні процеси Карпатського регіону у ширшому європейському контексті.

Ініціатива «Європа Карпат» двічі на рік збирає авторитетне експертне коло з числа політиків, економістів, дипломатів, освітян з країн Карпатського регіону і завжди є цікавим та корисним майданчиком для обміну думками.

Ще у 2012 році на Парламентській асамблеї Польщі та України в Яремче саме в рамках конференції «Європа Карпат» було проголошено й задекларовано парламентську підтримку проєктів Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Карпатського та Варшавського університетів на горі Піп Іван, а також створення Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі у Микуличині.

      

Дорогі студенти, викладачі та працівники університету! Цей навчальний рік стане для Карпатського університету по-справжньому особливим.

Ми входимо у час змін, нових рішень і амбітних викликів. Попереду — обрання ректора, зміцнення позицій університету як потужного освітнього й наукового центру, розширення міжнародних партнерств, нові дослідження та інноваційні прориви.

Ми щиро пишаємося вашими успіхами та досягненнями. Але водночас переконані: у Карпатського університету є ще більші амбіції і ще вищі вершини попереду.

Саме тому на нас чекають нові цілі, зрозумілі орієнтири та чіткі KPI, що допоможуть вимірювати поступ, якість і результативність нашої спільної праці.

Карпатський університет — це не лише альма-матер. Це місце сили, де народжується майбутнє. Тут формується нова генерація українців — освічених, вільних і незламних.

Бажаємо університетській спільноті сили, натхнення та сміливості. Попереду — рік, який обов’язково увійде в історію Карпатського університету як рік змін і великих звершень.

Наглядова рада Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.