Місяць: Вересень 2025

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся день співбесід членів Наглядової ради — Голови Дмитра Романюка, секретаря Яни Стадільної, Віталія Миронюка, Миколи Палійчука, Тараса Фінікова, Романа Шеремети та Тетяни Шиппі — із кандидатами на заміщення посади ректора КНУВС.

Серед кандидатів:

Великочий Володимир Степанович — доктор історичних наук, професор, декан факультету туризму КНУВС.

Запухляк Руслан Ігорович — кандидат фізико-математичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи КНУВС.

Лапковський Едуард Йосипович — кандидат медичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи КНУВС.

Якубів Валентина Михайлівна — доктор економічних наук, професор, перша проректорка КНУВС.

Захід складався з кількох етапів: спершу кожен кандидат представив себе, далі презентував стратегічний план розвитку університету, а на завершення відбулася сесія «питання – відповіді».

25 вересня о 16:00 в аудиторії № 233 центрального корпусу Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбудеться пресконференція Наглядової ради університету, присвячена оголошенню результатів голосування щодо обрання ректора.

Карпатський національний університет є учасником експериментального проєкту з розвитку автономії закладів вищої освіти, що реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2024 року № 1029.

Згідно з Порядком проведення експерименту, конкурс на посаду ректора проводився Наглядовою радою університету у формі співбесід із кандидатами та подальшого таємного голосування.

На пресконференції буде оголошено підсумки цього процесу та результати голосування щодо обрання нового ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Довідково

Члени Наглядової ради університету відповідають за такі напрями діяльності:

Дмитро Романюк (Голова) — зв’язок з бізнесом, управління операційною ефективністю, оптимізація процесів та організаційний розвиток.

Яна Стадільна (секретар) — зовнішні комунікації, управління репутацією та маркетинг.

Віталій Миронюк — фінанси, аудит та внутрішній контроль.

Микола Палійчук — взаємодія з органами державної влади та місцевим самоврядуванням.

Тарас Фініков — забезпечення якості вищої освіти, аналіз сучасних викликів і тенденцій у сфері вищої освіти, ініціювання та впровадження інновацій для підтримки та покращення освітньої діяльності.

Роман Шеремета — управління персоналом, розробка стратегій залучення, розвитку та утримання талановитих студентів.

Тетяна Шиппі — залучення грантів, менеджмент наукової діяльності, управління дослідницькими та інноваційними проєктами.

 

   

В Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася зустріч із ректоркою Українського Вільного Університету, професоркою Ларисою Дідковською. Ініціатором заходу став ректорат КНУВС.

Основною метою зустрічі було обговорення подальшої наукової та культурної співпраці між двома університетами.

Учасники зосередилися на ключовому проєкті – підготовці й виданні електронного та друкованого «Каталогу аудіозаписів архіву Українського Вільного Університету: систематизація, оцифрування, анотування», автором-упорядником якого є професор Мирон Черепанин.

У заході взяли участь представники Навчально-наукового інституту мистецтв університету.

Зокрема, директор інституту, доцент Володимир Федорак та завідувачка кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва, професорка Віолетта Дутчак. Остання, як рецензентка каталогу, наголосила на важливості дотримання положень Меморандуму про співпрацю в рамках проєкту «Українська цифрова культурна спадщина», підписаного у грудні 2022 року.

Свій творчий внесок у проєкт також презентували інші учасники. Директор Центру інформаційних технологій Андрій Аннич представив створену електронну версію каталогу та її технічні можливості, а професорка кафедри дизайну Надія Бабій продемонструвала дизайн обкладинки та художнє оформлення видання.

Професорка Лариса Дідковська високо оцінила роботу команди КНУВС та подякувала за плідну співпрацю. Вона запропонувала обговорити подальші кроки щодо завершення проєкту на жовтневій зустрічі 2025 року, куди планують долучити широке коло представників УВУ, зокрема віцеректорку, професорку Марію Пришляк, яка є ініціаторкою міжнародного проєкту.

Результати зустрічі засвідчили успішне просування проєкту зі створення каталогу, що є важливим етапом у реалізації міжнародної ініціативи «Українська цифрова культурна спадщина».

Завдяки спільним зусиллям команд Карпатського національного університету та Українського Вільного Університету вдалося досягти значних результатів у систематизації та оцифруванні архівних матеріалів.

Обговорення майбутніх кроків, зокрема залучення нових учасників, підтверджує взаємну зацікавленість у поглибленні наукової та культурної співпраці.

Це сприятиме збереженню, популяризації та доступності української культурної спадщини для ширшого кола дослідників та громадськості.

 

Цьогоріч четверо науковців Карпатського національного університету імені Василя Стефаника – професор Володимир Лущак, доцент Олег Лущак, доцентка Тетяна Татарчук та професор кафедри математичного і функціонального аналізу Роман Дмитришин увійшли у ТОП-2%  найвпливовіших (найцитованіших) науковців у своїх галузях у 2025 році.

Цитованість (кількість посилань інших дослідників на наукові статті автора) – це показник, який значною мірою демонструє наскільки наукові дослідження певного автора затребувані та цікаві іншим дослідникам у галузі. Зокрема, дослідники цитують (посилаються на) інші статті для трактування своїх наукових результатів чи розробки/доповнення/спростування нових наукових ідей та гіпотез, з яких використовують методологічну базу тощо.

Загалом до рейтингу потрапило 122 науковці зі всієї України і їх список вкотре очолює завідувач кафедри біохімії та біотехнології професор Володимир Лущак, який з-поміж більш, ніж 200 тис., знаходиться на позиції 4243.

Показники наших науковців вражають! За даними наукометричної бази Scopus, на сьогодні професор Володимир Лущак має 9842 цитування, 239 індексованих публікацій та індекс цитування (h-індекс) – 40. Кількість цитувань наукових праць доцента Тетяни Татарчук налічує 3654. В цілому під авторством дослідниці підготовані 97 індексованих публікацій, а її індекс цитування – 34. 

Радіємо також успіхам наших молодих науковців — доцента кафедри біохімії та біотехнології Олега Лущака та професора кафедри математичного і функціонального аналізу Романа Дмитришина, які займають високі позиції у рейтингу і таким чином демонструють, що справжню науку реально робити у Карпатському університеті! 

Нагадаємо, що щорічний рейтинг науковців за рівнем цитованості їхніх праць складається дослідниками Стенфордського університету та аналітиками видавництва Elsevier та SciTech Strategies. Рейтинг базується на аналізі близько 7 млн профілів науковців у наукометричній базі Scopus, з яких за відібраними критеріями цитованості (загальна кількість цитувань, h-індекс, кількість цитувань із врахуванням співавторів та місця автора у списку співавторів та ін.) сформовано рейтинг понад 200 000 найбільш цитованих науковців. 

Список включає більш, ніж 200 тисяч вчених з усього світу, які розподілені за 22 науковими напрямками, розділених на більш, ніж 175 конкретних галузей.

Вітаємо наших науковців та пишаємось їхніми успіхами!

Першоджерело: https://elsevier.digitalcommonsdata.com/datasets/btchxktzyw/8 

В рамках університетського проєкту «Творчі четверги» студенти спеціальності «Сценічне мистецтво» (СМ-21) Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, разом із директором Навчально-наукового Інституту мистецтв, доцентом Володимиром Федораком та старшим викладачем Олегом Деркачем, здійснили поїздку до села Русів ˗ малої батьківщини нашого патрона, Василя Стефаника.

Під час візиту відбулася творча зустріч із учнями 5-9 класів Русівської загальноосвітньої школи, де студенти представили інтерактивний майстер-клас «Творчість Василя Стефаника в інтерпретації сучасної молоді».

Театралізована вистава за новелами Стефаника, що була емоційною та ефектною, дуже сподобалася учням та вчителям, яких було понад 60 осіб. Далі студенти відвідали Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника.

Цікава розповідь наукових співробітників та огляд унікальних експонатів справили глибоке враження на наших студентів. Вони поділилися своїми емоціями та залишили допис у книзі відгуків.

Після фотосесії було прийнято рішення невдовзі повернутися до Русова, щоб показати місцевим жителям свої нові творчі роботи. Ця поїздка вкотре довела: спадщина Стефаника надихає рухатися вперед!

  

У Яремче тривають ХVІІІ українсько-польські зустрічі. Другий день форуму був насичений дискусіями та презентаціями, що торкалися найактуальніших питань українсько-польських відносин.

Відкрила день панельна дискусія «Відносини України та Польщі в умовах геополітичної конкуренції великих держав», у якій взяли участь відомі дипломати: колишні посли України в Республіці Польща Маркіян Мальський та Олександр Никоненко, колишній генеральний консул України в Кракові Михайло Бродович, а також колишній посол Польщі в Україні Ярослав Ключковський.

Михайло Бродович наголосив: «Незалежність Польщі залежить від незалежності України. Наші свободи взаємопов’язані. Відносини нині проходять випробування через геополітичну ситуацію, але союз України й Польщі є неминучим. Разом ми досягаємо більшого, а справедливість має бути на нашому боці».

Ярослав Ключковський підкреслив, що головне завдання обох держав — «зробити все, щоб наш сценарій розвитку був найкращим». Він закликав до подальшого поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

Маркіян Мальський зазначив, що функція дипломатів — «намалювати сітку, виставити прапорці», адже конкуренція великих держав сьогодні визначає формування нового світового порядку. Він підкреслив важливість ролі США та Китаю й поставив питання, чи може сучасна Росія вважатися великою державою.

Олександр Никоненко подякував організаторам форуму та підкреслив, що нині сформувалися передумови для українсько-польської ініціативи: «В України і Польщі — одна доля в майбутньому. Нам слід шукати нові форми співпраці. Сьогодні вирішується доля української нації, і було б важливо, якби Польща взяла на себе частину спільних проєктів для перемоги України. Питання історичних травм, зокрема Волинського відлуння, зараз не на часі: мертві можуть почекати, а живі помирають сьогодні».

У межах форуму відбулася низка презентацій книг. Серед них — україномовна версія щоденника Дональда Туска «Щиро» у перекладі науковця і викладача Миколи Ярмоленка.

До Карпатського університету було передано підручники з польської мови. Видавництво «Гельветика» представило монографії авторів із Києва, Дрогобича та Львова.

Окрему увагу привернула презентація монографії професора, відомого історика Богдана Гудя «Від Люблінської унії до волинських масакр. Чотири есе про польсько-українську історію», а також дослідження «Волинь у роки Другої світової війни: соціально-політичне становище, міжетнічні взаємини, радянізація».

Професор Гудь наголосив: «Чому була Волинь? Не було підстав для націоналістичних настроях. Але. Пояснювати, не значить виправдовувати. Все, що було на Волині у 1943 році заслуговує на засудження. Мають бути знайдені поховання, ексгумовані загиблі і створені могили. Це робиться не для України чи Польщі, а для всього цивілізованого світу. Події на Волині у 1943 році заслуговують на засудження. Це має бути зрозумілим для всього цивілізованого світу».

У презентації взяв участь заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко. Він акцентував на необхідності опори на науково обґрунтовані джерела та правильні наративи у формуванні суспільної думки: «Ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Молодь часто отримує інформацію з TikTok чи YouTube, але суспільство потребує правдивих джерел. Люди шукають логічної й достовірної інформації — не проукраїнської чи пропольської, а саме правдивої».

Заступник міністра підкреслив: «Реноме автора завжди впливає на мій вибір. Ми проводимо круглі столи з українськими істориками й виходимо на діалог із польськими колегами. Щоб упевнено почуватися в цьому середовищі, я постійно читаю . — щодня по кілька десятків сторінок. Це дуже важливо, адже питання історичної спадщини набуло значного напруження. Ми бачили, що восени минулого року різко зросли негативні настрої в Польщі щодо українців. Вони почали спадати тільки після дозволу на ексгумацію, і це рішення справді знизило градус напруги. Але питання залишаються, і ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Важливо посилати суспільству правильні наративи, особливо для молоді».

На переконання заступника міністра, люди хочуть логічної й правдивої інформації — не «проукраїнської» чи «пропольської», а саме правдивої. «Без досліджень, які сьогодні проводять наші історики, цього не досягти. Я ціную авторів, яким можу довіряти, бо знаю, що не витратив час даремно і не отримав інформацію, яку завтра спростують. Саме цю книжку я вважаю головною серед тих, які зараз вивчаю», — зазначив Олександр Міщенко.

День завершився обговоренням «Існуючі та потенційні загрози в контексті вступу України до Європейського Союзу».

Підсумовуючи другий день форуму, в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда подякував організаторам і всім експертам, підкресливши, що коло учасників українсько-польських зустрічей у Яремче з кожним роком зростає, а дискусії допомагають досягти взаєморозуміння шляхом наукової дипломатії.

Нагадаємо, українсько-польські зустрічі в Яремче — єдиний в Україні регулярний науковий форум, який вже 18 років поспіль збирає дипломатів, науковців та експертів з обох країн.

Цьогорічна тема — «Україна та Польща в умовах формування нового світового порядку».

Організаторами виступили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Студії східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України.

Партнери форуму — Представництво Польської академії наук у Києві, ГО „Kurier Galicyjski”, Фонд «Свобода і Демократія» та Інститут польської культури в Києві.

       

Шановні колеги!

Наш університет оголошує конкурс на отримання гранту для мобільності викладачів (STA) в рамках програми Erasmus+ KA171 в Університеті Александру Іоана Кузи (м. Ясси, Румунія).

Передбачається 1 грантове місце на викладання, яке має бути реалізоване з 16 лютого 2025 року до 31 травня 2026 року. Розмір гранту – 950 євро + кошти на транспортні витрати.

Галузі знань для мобільності в рамках викладання: Мови, Історія та Археологія, Філософія та етика, Біологія, Право, Педагогіка, Психологія, Бізнес-адміністрування, Менеджмент, Математика та статистика, Туризм, Фізика, Спорт, Журналістика, Інформаційні технології.

Кандидати на участь у мобільності повинні подати пакет наступних документів (англійською мовою):

заповнену аплікаційну форму, бланк якої слід завантажити за посиланням (вхід з корпоративної пошти домену CNU.EDU.UA): https://docs.google.com/document/d/18K1pmpQqfhzhBkfxEbjRIaXr0NNJpY05/edit скан-копію закордонного паспорта; довідку з місця роботи англійською мовою; CV (англійською мовою); попередньо заповнену угоду на викладання (вхід з корпоративної пошти домену CNU.EDU.UA): https://docs.google.com/document/d/1P_ahyVIxr3F09HX2pT4TA6f5lpRD3B9A/edit документ, що підтверджує володіння англійською мовою за рівнем B2 підписану згоду на обробку персональних даних: https://docs.google.com/document/d/1CnbD1dK1PE6I8rA3aeJCF5_tiJxu7DKl/edit?usp=drive_link&ouid=107232929305804438854&rtpof=true&sd=true інші документи, що підтверджують кваліфікацію НПП.

Академічний календар: https://drive.google.com/file/d/1VcvaC0KE5nqaeHHY_cEojVJsyEgsf-Z5/view?usp=drive_link

Документи єдиним пакетом у форматі pdf слід надсилати на електронну адресу відділу міжнародних зв’язків: interdep@cnu.edu.ua (у назві документу треба зазначити прізвище, наприклад, IASI_Petrenko).

Кінцевий термін подачі документів – 17:00 30 вересня 2025 року. Про результати відбору буде повідомлено до 10 жовтня 2025 року.

При відборі пріоритет надаватиметься заявникам, які ще не брали участь у заходах мобільності в рамках Програми LLP-Erasmus, Програми Erasmus Mundus або Програми Erasmus+.

За додатковою інформацією звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 202 ЦК)

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася панельна дискусія у межах 18-х щорічних українсько-польських зустрічей у Яремче. Темою обговорення стало питання: «Яке значення матиме для нас закінчення війни в Україні?». 

У заході взяли участь:

• Олександр Копиленко, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

• Павел Коваль, Уповноважений уряду Республіки Польща з питань відбудови України, голова Комітету у закордонних справах Сейму РП;

• Русланас Барановас, член Комітету у закордонних справах Сейму Литви.

Модератором виступив доцент кафедри міжнародних відносин Орест Бойчук.

З вітальним словом до учасників звернувся в. о. ректора КНУВС Ігор Цепенда, наголосивши на важливості діалогу з політиками, які формують зовнішню політику своїх держав та підтримують Україну у боротьбі проти російської агресії. Він підкреслив, що такі зустрічі допомагають спільно вибудовувати безпечне майбутнє й визначати місце України в післявоєнній Європі.

Під час дискусії парламентарі зазначили, що завершення війни стане ключовим етапом у формуванні нової архітектури Європи. Обговорювалися питання безпекових гарантій для України, нових форматів регіональної співпраці та перспектив вступу до Європейського Союзу.

Учасники наголосили: підтримка євроінтеграції та вступу України до НАТО залишається непорушною, адже саме інтеграція є запорукою миру та економічного відновлення.

Олександр Копиленко підкреслив, що парламентська дипломатія відкриває для України додаткові можливості, адже дає змогу вести діалог з політиками, громадськими діячами та лідерами думок у різних країнах. Він також відзначив, що позиція України та її партнерів єдина: мир має бути справедливим і базуватися на захисті національних інтересів та гарантіях безпеки.

Русланас Барановас наголосив, що для Литви війна в Україні – це боротьба не лише за свободу, а й за безпеку всього Балтійського регіону. «Після перемоги Україна повинна стати частиною європейської сімʼї, бо лише тоді ми зможемо гарантувати стабільність на континенті», – підкреслив він.

Павел Коваль звернув увагу на значення українсько-польського партнерства та зазначив, що співпраця між країнами давно вийшла за рамки суто дипломатичних відносин.

Наприкінці зустрічі студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин поставили парламентарям низку запитань: про економічні виклики для України на шляху до ЄС, моделі безпеки у післявоєнній Європі та відновлення довіри між народами. Відвертий діалог дав студентам змогу глибше зрозуміти міжнародний контекст і значення європейської солідарності для України.

 

Сьогодні в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся круглий стіл «Техніка прийняття управлінських рішень від топ-менеджерів Карпатського регіону», організований кафедрою менеджменту та бізнес-адміністрування факультету управління.

У заході взяли участь перша проректорка університету Валентина Якубів, декан факультету управління Ірина П’ятничук, завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Антоніна Томашевська, професорсько-викладацький склад і студенти.

Серед запрошених спікерів були провідні управлінці та керівники відомих підприємств і організацій:

– виконавчий директор ВАОМС «Асоціація міст України» Юрій Стефанчук;

– співзасновник міжнародної групи логістичних компаній «РІО-Транс» Руслан Шмаков;

– генеральний директор АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» Руслан Терешко;

– директор ТОВ «Будсервіс Івано-Франківськ» Володимир Кафка;

– генеральний директор ТОВ «ТД ІРБІС» Тарас Семерик.

Модератором круглого столу виступив викладач кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Тарас Малишівський.

З вітальним словом до учасників звернулася перша проректорка Валентина Якубів, яка також стала однією зі спікерок зустрічі.

Вона наголосила на важливості розвитку сучасних управлінських практик та підкреслила роль молоді у формуванні нового покоління ефективних керівників: «Я щиро вірю, що серед вас, наші студенти, будуть ті, хто зможе стати успішними управлінцями та водночас чудовими наставниками у своїй галузі», — зазначила Валентина Якубів.

Завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування Антоніна Томашевська перед початком дискусії поділилася власними науковими підходами до формування управлінських рішень та наголосила на їхньому практичному значенні: «Рішення — це інструмент побудови власного життя», — підкреслила вона.

Під час круглого столу спікери поділилися власним професійним досвідом, практичними кейсами та конкретними ситуаціями, з якими їм доводилося стикатися у бізнесі та управлінні. Вони розповіли про виклики, що стоять перед сучасними менеджерами, про шляхи виходу зі складних кризових моментів, а також про те, як ухвалювати рішення, орієнтуючись на стратегічний розвиток компанії та потреби суспільства.

Окрему увагу було приділено питанням відповідальності управлінця, лідерських якостей, ролі команди у досягненні спільних цілей, а також інноваційним підходам до управління у динамічних умовах ринку.

Студенти мали змогу поставити запитання та отримати цінні поради від практиків, які щоденно працюють над розвитком підприємств регіону та впровадженням нових управлінських стратегій.

На завершення круглого столу учасники підсумували основні тези зустрічі та відзначили, що подібні заходи є надзвичайно важливими для формування професійного мислення майбутніх управлінців. Вони дозволяють студентам поєднати теоретичні знання з реальними практичними прикладами, а також налагодити комунікацію з потенційними роботодавцями.

     

Стартує набір на Базовий курс підготовки до НМТ-2026 для учнів 11-их класів та випускників шкіл попередніх років. 

• Це комплексний курс із трьох предметів: українська мова, математика, історія України
• Тривалість: 180 годин.
• Форма навчання – за вибором слухача: 

1)очна (заняття у вихідні дні з 10:00 год. офлайн (в авдиторіях університету);

або  2) дистанційна (заняття у вихідні дні з 10:00 год. онлайн).

• Реєстрація – до 15 жовтня!
• Початок занять з 01 листопада!

Підготовчі курси  з окремих предметів:

• Обирай із 11 предметів: українська мова, математика, історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька), українська література, фізика, хімія, біологія, географія.
• Тривалість: 60 годин
• Курси: шестимісячні (із початком 01 грудня) або тримісячні (із початком 01 березня)
• Форма навчання – за вибором слухача:  очна або дистанційна.
• Реєстрація триває до 15 листопада!

Реєстрація – за посиланням: https://forms.gle/ADfg3PrKVyMDwULd6 

ВАЖЛИВО!!!

Успішне навчання на КУРСАХ дозволить вам отримати до 10 додаткових балів до вашого конкурсного рейтингу при вступі в наш університет на спеціальності, які підтримані державою

Ще більше інформації у нас на сайті  https://cpkto.pnu.edu.ua/pidhotovka-do-nmt/ 

Або за телефонами:

(0342) 78 26 49;     +38097 84 32 630 – методист Наталя Барложецька 

Почни готуватися вже зараз – впевнено йди до своєї мети!