Археологи Карпатського університету дослідили гроти монахів-пустельників над Дністром
У червні 2025 року дослідники кафедри етнології і археології Карпат Карпатського національного університету імені Василя Стефаника спільно з науковцями Інституту історії, етнології і археології Карпат здійснили унікальне обстеження маловідомої археологічної пам’ятки – скельно-печерної обителі над Дністром біля села Делева Олешанської громади Івано-Франківського району.
Печерний комплекс розташований у травертиновому скельному виступі на висоті близько 30 метрів правого берега Дністра, навпроти містечка Коропець.
У краєзнавчій літературі та народних переказах місцевих жителів ця пам’ятка відома як місце проживання монахів-пустельників, а під час німецької окупації – як сховище для євреїв. Попередні спроби обстеження пам’ятки здійснювалися ще у 2016 році, однак складне розташування на скельному карнизі ускладнювало доступ.
Лише цього року команді у складі професорів Миколи Кугутяка, Богдана Томенчука, Богдана Хруслова, Романа Кобильника за участі альпініста Дмитра Коломийця вдалося провести повноцінне дослідження.
Археологи зафіксували систему гротів і печер, що включає невеликі келії, проходи, приміщення побутового призначення та велику печерну церкву з апсидою і склепінчастими зводами.
На стінах збереглися численні графічні зображення – хрести, символи, антропоморфні фігури, а також сліди фресок, що, ймовірно, зображували сцени з церковної історії.
Особливу увагу дослідники звертають на виявлену вертикальну шахту, якою у давнину жителі спускалися до печер, рятуючись від небезпеки. Подібні традиції печерних сховищ простежуються у регіоні ще з енеоліту та бронзової доби.
Науковці наголошують, що комплекс гротів біля Делеви є унікальною пам’яткою княжої доби, яка досі не мала жодного археологічного вивчення. Подальші дослідження дозволять розкрити її історичне значення та ввести до наукового обігу нові дані про духовне життя і культурну спадщину Прикарпаття.
