День: 08.09.2025

Сьогодні, у велике свято Різдва Пресвятої Богородиці, парафія однойменного храму відзначає свій престольний празник. З цієї нагоди в.о. ректора університету Ігор Цепенда разом із професорсько-викладацьким складом привітали отця Миколу та всіх священників, які служать у храмі, й подарували унікальну тактильну ікону ― «Гошівська Богородиця».

Цю ікону створено в межах університетського проєкту «Невидима спадщина», благословенного Блаженнішим Святославом спеціально для людей із порушеннями зору.

Дарунок є не лише мистецьким витвором, а й глибоким знаком поваги до людської гідності та інклюзивності, яку університет послідовно підтримує у своїх освітніх та культурних ініціативах.

Робота над іконою була здійснена талановитими митцями, викладачами та студентами університету. Вона засвідчує, що справжнє мистецтво може бути доступним для всіх: навіть якщо людина не бачить очима, вона здатна «побачити» ікону через дотик і відчути її серцем.

Вручення ікони відбулося за участю в.о. ректора Ігоря Цепенди, авторки проєкту зі створення тифлографічних ікон, професорки кафедри дизайну і теорії мистецтва Надії Бабій, завідувача кафедри дизайну і теорії мистецтва Олега Чуйка, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Губаля та проректорів університету.

На завершення Ігор Цепенда побажав усій парафіяльній громаді миру, духовної єдності та щедрих Божих ласк, а також наголосив, що університет і надалі розвиватиме проєкти, які служать людям та роблять духовну й культурну спадщину доступною для кожного.

Історія святині

Чудотворна ікона Матері Божої з Ясної гори в Гошеві — одна з найбільш шанованих святинь українського народу. Її образ належить до списків давньоруської пам’ятки — Богородиці Ченстоховської, відомої темним кольором обличчя та рубцями на щоці. Історія Гошівської ікони почалася у 1704–1705 роках з іменем шляхтича Андрія Шугая, який привіз з польського міста Олава дві копії Ченстоховської Богородиці.

Після пожежі, яка знищила його маєток, одна зі стін з іконою залишилася неушкодженою. Пізніше, рятуючись від війни, доньки Шугая привезли ікону до села Дунаїв, де сталося нове диво — образ заплакав. Митрополит Атанасій Шептицький зібрав свідчення очевидців, і згодом ікону визнали чудотворною. Її урочисто передали монастирю в Гошеві, де вже в дорозі одна з паломниць — донька Катерини Хоєцької — зцілилася від сліпоти.

Відтоді було зафіксовано понад 100 випадків чудесних оздоровлень. Ікона пережила війну, але згодом зникла — за однією з версій, вона опинилася в приватній колекції. Від 2001 року в монастирі на Ясній горі перебуває копія святині, перед якою щороку моляться тисячі паломників.

     

Завтра, 9 вересня 2025 року, о 18:00 завершується прийом документів кандидатів на заміщення вакантної посади ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Умови конкурсу розміщено на сайті https://pnu.edu.ua/konkurs-na-zamishchennia-vakantnoi-posady-rektora-karpatskoho-natsionalnoho-universytetu-imeni-vasylia-stefanyka/

Заміщення вакантної посади ректора Карпатського національного університету відбувається у рамках експериментального проєкту щодо розвитку автономії закладів вищої освіти, затвердженого урядом.

Участь в експерименті схвалено Вченою радою та конференцією трудового колективу КНУВС.

Щодо демократичності виборів в експериментальному проєкті, то вона визначається процедурою і принципами, закріпленими у законодавстві і базується на таких критеріях:

• прозорість (відкритість оголошення конкурсу, доступність інформації про кандидатів і їхні програми);

• рівність прав кандидатів;

• таємне голосування, яке гарантує свободу вибору для кожного члена Наглядової ради.

10 вересня 2025 року в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбудеться унікальна подія — відкрита лекція професора Богуслава Марека, знаного фахівця у сфері спеціальної та інклюзивної освіти.

Час: 15:00

Місце проведення: вул. Шевченка, 57, центральний корпус, ауд. 23

Захід проходитиме у межах ювілейного 5-го Саміту перших леді та джентльменів, що цьогоріч відбудеться в Києві.

Саміт перших леді та джентльменів — щорічна міжнародна подія, ініційована першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Він переріс у постійну глобальну платформу гуманітарної дипломатії, яка об’єднує подружжя лідерів країн, нобелівських лауреатів, провідних інтелектуалів, освітян, міністрів, урядовців і відомих діячів для спільного пошуку рішень глобальних викликів.

Темою П’ятого Саміту стане «Освіта, що моделює світ / Education Shaping the World».

Про спікера

Богуслав Марек — професор Люблінського католицького університету ім. Івана Павла ІІ (Польща), Представник ICEVI у Польщі. Він відомий своїми дослідженнями у сфері спеціальної освіти та інклюзії, а також розробкою моделей підтримки дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Його діяльність поєднує академічну експертизу та практичний досвід, що робить його одним із провідних експертів у Центрально-Східній Європі.

Тема лекції: «TEACH: Технології та освіта для доступної культурної спадщини».

У програмі:

– ключова лекція Богуслава Марека;

– модерована дискусія;

– сесія питань і відповідей зі студентами.

Це унікальна нагода почути досвід світового експерта, особисто поставити йому запитання та долучитися до відкритого діалогу про роль освіти у формуванні майбутнього.

Для кого

Здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники університету (по 40 осіб від кожного факультету/інституту, кількість місць обмежена).

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація результатів моніторингового дослідження стану розбудови інституційної спроможності переміщених закладів вищої освіти України. До обговорення долучилися в.о. ректора КНУВС Ігор Цепенда, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський, президент «Міжнародного фонду досліджень освітньої політики», член Наглядової ради КНУВС Тарас Фініков, експерт фонду, професор Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман, а також професорсько-викладацький склад.

Організаторами події виступили Міністерство освіти і науки України та Міжнародний фонд досліджень освітньої політики.

Моніторинг, який проводився за дорученням Міністерства освіти і науки України, протягом року охопив 35 переміщених ЗВО.

Під час відкриття заходу в.о. ректора Карпатського національного університету Ігор Цепенда відзначив важливість такого дослідження в сучасних умовах, коли війна докорінно змінює ландшафт української вищої освіти.

«Ми маємо можливість поділитися думками про інституційну спроможність університетів, зокрема щодо її розбудови. Війна внесла значні корективи в систему університетської освіти України. Наш університет має унікальну можливість моделювати ситуацію разом із колегами з інших університетів. Для України це дуже цікавий приклад того, як може функціонувати університет у складних умовах — і навіть розвиватися», — зазначив Ігор Цепенда.

Він підкреслив, що Карпатський національний університет не є переміщеним ЗВО, однак моделі, представлені під час дослідження, є універсальними й можуть бути корисними для будь-якого університету в Україні.

«Кожен заклад сьогодні фактично перебуває у зоні впливу війни. Саме тому це моделювання є надзвичайно важливим — не лише для співпраці з переміщеними університетами, а й для розуміння власного місця в освітній системі, яка стрімко змінюється. Проведений аналіз є не лише локальним, а й загальносистемним, тож його результати мають прикладне значення для всіх. Було б цінно глибоко проаналізувати представлені дані й поділитися думками — це цікавить як нас, так і наших колег», — наголосив в.о. ректора.

Президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков окреслив ключові завдання презентації. Зокрема, йшлося про представлення результатів аналізу за шістьма ключовими напрямами:

1. Стратегія розвитку;

2. Зв’язки зі стейкхолдерами;

3. Акредитація освітніх програм;

4. Вступні кампанії;

5. Працевлаштування випускників;

6. Інтернаціоналізація.

Також він проаналізував міжнародний досвід розбудови інституційної спроможності університетів в умовах криз — зокрема, в країнах, які свого часу пережили збройні конфлікти або масштабні соціальні потрясіння.

За словами Тараса Фінікова, надзвичайно важливо не просто фіксувати виклики, з якими стикаються переміщені університети, а й напрацьовувати практичні рекомендації щодо посилення їхньої інституційної спроможності в середньо- та довгостроковій перспективі.

Професор Ігор Лиман (Бердянський державний педагогічний університет) поділився власним досвідом функціонування переміщеного ЗВО, зокрема в умовах постійних викликів — від логістичних і організаційних до психологічних. Він акцентував на важливості гнучкості, здатності адаптуватися до нових реалій, а також підтримки з боку колег та партнерів.

У свою чергу, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський поділився досвідом повної релокації університету після початку повномасштабного вторгнення. Він розповів про управлінські рішення, які дозволили не лише зберегти функціонування ЗВО в нових умовах, а й забезпечити сталий розвиток, підтримати колектив та студентів, а також адаптувати освітні процеси до нових реалій.

Під час заходу учасники ознайомилися з ключовими висновками дослідження, обговорили пропозиції для подальшої підтримки та розвитку переміщених закладів вищої освіти, а також налагодили діалог між університетами, представниками органів державної влади, міжнародними партнерами та стейкхолдерами.