Перші українсько-польські дебати у Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді

У Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді України та Польщі (МЦЗ) в Микуличині вперше відбулися «Українсько-польські дебати молоді». Учасниками стали студенти та молоді науковці з українських університетів, зокрема лауреати престижного Конкурсу імені Єжи Ґедройця, а також студенти Варшавського університету. Молодь мала можливість зустрітися, обмінятися думками та напрацювати спільне бачення майбутнього українсько-польських відносин.

3 квітня дебати стартували у Яремчі за участю заступників Міністрів освіти і науки України та Польщі Михайла Винницького та Андрія Шептицького, а 4 квітня продовжилися вже безпосередньо в Міжнародному центрі зустрічей студентської молоді України та Польщі в Микуличині.

У дебатах взяли участь також організатори зустрічі — в.о. ректора Карпатського (Прикарпатського) національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький та директор Польського Інституту у Києві Ярослав Ґодун. Серед гостей заходу був присутній представник Бюро національної безпеки РП Лех Войцеховський. 

Перші українсько-польські дебати стали важливою платформою для обговорення перспектив двосторонньої співпраці та ролі молоді у формуванні майбутніх відносин між нашими країнами.

З вітальним словом до молоді звернулися організатори події. Зокрема, в.о. ректора Ігор Цепенда сказав: «Ми розпочали новий етап розвитку молодіжної політики у рамках українсько-польських відносин, які потребують свіжого дихання та нової енергії. Саме тому на цій зустрічі присутні високопосадовці, які не лише з поваги до українсько-польської молоді беруть у ній участь, а й тому, що вбачають у вас майбутнє двосторонніх відносин».

На думку Ігоря Цепенди, такі дебати сприятимуть ламанню стереотипів, пошуку нових шляхів співпраці, розробці сучасних і дієвих механізмів. Вони дозволять бути впевненими, що в найближчі десятиліття Україна та Польща стануть надійним фундаментом Європейського Союзу.

Директор Студій Східноєвропейських досліджень Ян Маліцький додав: «Співпраця України та Польщі є надзвичайно важливою, особливо у науковій сфері. Коли дві країни є сусідами, їхнє культурне та академічне спілкування сприяє взаєморозумінню та розвитку. Доказом цього є наші спільні проєкти — Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» на горі Піп Іван та Міжнародний центр зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща. Ця зустріч, як слушно зауважив Ігор Цепенда, є справді новим етапом у розвитку міждержавної молодіжної політики. Вона закладає міцний фундамент для розширення освітніх, наукових та культурних зв’язків, що стануть запорукою тісної співпраці наших народів у майбутньому».

Відкриваючи дебати, заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький відзначив те, наскільки важливо сьогодні розуміти європейський вимір історії: «Дуже часто ми запам’ятовуємо історію крізь призму війн, конфліктів і труднощів. Але варто пам’ятати, що українці й поляки впродовж століть жили поруч. Вони дружили, торгували, закохувалися, інколи сварилися, але загалом це історія спільності, історія співпраці. Історія дружби. І нам потрібно більше про неї говорити, особливо сьогодні, коли ми безмежно вдячні польським друзям за підтримку, яку відчуваємо щодня. Цю підтримку бачимо на всіх рівнях — як на державному, так і на особистому. Польська дружба з Україною триває століттями, і про це варто наголошувати».

Заступник Міністра освіти і науки Польщі Андрій Шептицький подякував за запрошення на Українсько-польські дебати молоді в Микуличині й наголосив, що для нього це велика честь — брати участь у події, яка має справжнє значення для розвитку двосторонніх відносин. Особливо зворушила його характеристика організаторів дебатів — як понтіфіків, тобто тих, хто будує мости. І «саме ці мости між молоддю України й Польщі сьогодні такі важливі».

В рамках першого дня зустрічі Ігор Цепенда та Ян Маліцький також підписали спільну заяву про співпрацю, в якій підкреслили виняткову важливість спільних міжнародних проєктів для розвитку українсько-польської академічної та наукової співпраці. Ключовою частиною події стали безпосередньо дебати молодих науковців та студентів, які мали можливість висловити свої думки щодо майбутнього українсько-польських відносин.

Учасники обговорили актуальні виклики, які постають перед нашими країнами, поділилися власними ініціативами та запропонували нові підходи до розвитку співпраці.

Дебати пройшли у форматі відкритої дискусії, що дозволило кожному висловити свою точку зору та взяти участь у конструктивному діалозі. Особливу увагу було приділено питанню взаємодії між молоддю двох країн, спільним освітнім і науковим програмам, а також перспективам подальшого розширення академічного партнерства.

Наступного дня, 4 квітня, в МЦЗ відбулася панельна дискусія «Якими будуть польсько-українські стосунки 4 квітня 2026 року?», під час якої учасники обговорили можливі сценарії розвитку двосторонніх відносин у найближчій перспективі.

Молоді науковці та студенти разом із експертами аналізували сучасні виклики, ділилися своїми прогнозами та напрацьовували бачення майбутньої співпраці між Україною та Польщею.

Після дискусії відбулася науково-краєзнавча експедиція, під час якої учасники мали змогу глибше ознайомитися з історією та природою Карпатського регіону, а також дізнатися більше про культурну та наукову співпрацю між двома країнами.

Завершальним етапом заходу стала друга частина дебатів.

Stefanyk-TV Анна Пащенко і Тетяна Сарай

                 

Запрошуємо до мистецько-екологічної акції «Андерсен єднає серця»

Проєкт «Андерсен єднає серця» продовжує об’єднувати серця українців. У рік відзначення 220-річчя з дня народження та 150- річчя з часу смерті данського автора, кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства факультету філології Карпатського (Прикарпатського) національного університету імені Василя Стефаника оголошує мистецько-екологічну акцію «Андерсен єднає серця».

Про що мова?

Ми кажемо про популяризацію творів великого романтика, квіткотерапію та виголошуємо вдячність Данії й усім данцям за підтримку України й українців у часи лихоліття.

Для кого це?

Участь у акції можуть взяти всі охочі: дорослі й діти, дівчатка й хлопчики, залюблені в художнє слово та ті, хто до читання поки що ставиться скептично.

Що треба робити?

Можна посадити у своєму освітньому закладі чи просто вдома рослину з казок Г. Х. Андерсена, прочитавши їх (не забудьте засвідчити свою дію) або прополоти чи обкопати рослину, якщо вона уже посаджена, відшукавши її на сторінках казок Г. Андерсена (не забудьте засвідчити свою дію), чи зробити селфі з такою рослиною, прочитавши про неї цікаву історію від данського автора.

Свої засвідчення пропонуємо поширити у Facebook, під позначкою Кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства додаючи хештег #Андерсен_квіти_життя

Долучитися до акції можна індивідуально, класом чи школою.

Варто зазначити, що проєкт «Андерсен єднає серця» науковці кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства спільно з науковцями з Данії почали реалізовувати ще з 2024 року.

Запрошуємо до акції наших данських друзів.