Кафедра управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту

У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника вперше відбулася урочиста церемонія запалення Вифлеємського вогню миру перед початком конференції трудового колективу та засідання Вченої ради.

Щороку пластуни по всій Україні дотримуються важливої традиції — передавати Вифлеємський вогонь миру як символ єдності, надії та добра. Цього року вогонь миру пластуни урочисто вручили ректорці університету Валентині Якубів. Приймаючи Вифлеємський вогонь, ректорка подякувала організаторам та побажала миру Україні, її громадянам та всім сім’ям.

Вифлеємський вогонь миру — міжнародна скаутська акція, приурочена до святкування Різдва, метою якої є поширення символічного вогню, запаленого у Вифлеємі. Традиція започаткована у 1988 році як благодійна ініціатива: донести світло з місця народження Ісуса Христа тим, хто святкує Різдво поза домом. Першими підтримали цю ініціативу скаути Відня, а згодом — скаути інших країн. До України Вифлеємський вогонь вперше потрапив завдяки пластунам у 1992 році.

Цьогорічна подія у Карпатському університеті стала важливою складовою різдвяних традицій та символічним початком святкового настрою для всієї академічної спільноти.

     

Сьогодні, 23 грудня, у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася остання у 2025 році конференція трудового колективу та засідання Вченої ради.

Святкову атмосферу різдвяного періоду створив Центр студентського розвитку університету, виконавши традиційні українські колядки.

Також відбулася урочиста церемонія передачі Вифлеємського вогню миру, що символізує єдність, надію та добро.

Після цього за професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток освіти й науки було нагороджено працівників університету.

Засідання конференції трудового колективу відкрила ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів. У своїй доповіді вона підсумувала результати діяльності університету за 2025 рік та акцентувала увагу на ключових досягненнях, зокрема щодо позиціонування університету в Україні та світі, розвитку кадрового потенціалу, освітньої та наукової діяльності, публікаційної активності, фінансової стабільності, студентської науки й стипендійного забезпечення.

Окрему увагу ректорка приділила питанням вступної кампанії та конкурентоспроможності університету, а також фінансуванню наукової й проєктної діяльності.

Під час засідання було представлено завдання університету, які передбачають реалізацію п’яти стратегічних цілей: корпоративний розвиток і персональне зростання, забезпечення якісної освіти та розвитку студентів, формування дослідницької екосистеми й міжнародної інтеграції, підвищення операційної ефективності та фінансової стійкості, а також розвиток співтворення й партнерств.

Також ректоркою будо окреслено ключові завдання з підвищення якості організації навчального процесу — зокрема цифровізацію освіти, удосконалення практичної підготовки здобувачів вищої освіти та розвиток дуальної освіти, посилення системи забезпечення якості й ефективної комунікації.

Серед пріоритетів наукового розвитку Валентина Якубів відзначила — зростання фінансування досліджень, впровадження ШІ-асистентів для науковців, розвиток відкритої науки, підвищення публікаційної активності, підтримка інновацій і академічного підприємництва.

Також було визначено головні завдання у сфері міжнародної діяльності: розширення академічної мобільності, збільшення кількості міжнародних проєктів, участь у міжнародних консорціумах і підвищення міжнародної видимості університету в рейтингах.

Окремий блок звіту стосувався пріоритетності профорієнтаційної роботи, взаємодії зі стейкхолдерами, розвитку партнерств із громадами, роботодавцями, бізнесом, а також активного залучення випускників до розвитку університету.

На завершення ректорка КНУВС наголосила на роботі університету в умовах війни. Вона відзначила численні ініціативи на підтримку Збройних Сил України, роботу з ветеранами та членами їхніх родин, діяльність Центру психологічної підтримки «Разом з тобою», проєкти з психологічної допомоги під час війни, інклюзивні ініціативи «Іконопис крізь дотик» і «Побачити скарби разом!», а також благодійні спортивні й мистецькі заходи та співпрацю з Save Ukraine NOW.

Валентина Якубів подякувала всім працівникам університету за відданість справі, професіоналізм і спільну працю над тим, щоб Карпатський національний університет імені Василя Стефаника залишався сучасним, стійким і конкурентоспроможним закладом вищої освіти навіть у найскладніші часи.

З повним текстом Звіту за 2025 рік можна ознайомитися ТУТ.

Після обговорення учасники конференції та Вчена рада схвалили доповідь ректорки за підсумками діяльності університету в 2025 році.

Після короткої перерви відбулося засідання Вченої ради університету на чолі з головою Ігорем Цепендою.

На ньому, зокрема, було затверджено Стратегію інтернаціоналізації університету на 2026–2030 роки та оновлення підходів до реалізації Стратегії розвитку університету з урахуванням принципів WIN–WIN і ESG.

Документ визначає ключові пріоритети, стратегічні цілі та напрями діяльності університету в умовах трансформацій і викликів воєнного часу.

Також під час засідання було обрано заступників голови Вченої ради університету. Ними стали декан факультету туризму Володимир Великочий та декан фізико-технічного факультету Іван Гасюк. Вітаємо колег!

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції КНУВС на чолі із провідним фахівцем відділу Вікторією Лялюк, узяв участь у Національному антикорупційному форумі, присвяченому формуванню Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки.

Захід об’єднав представників органів державної влади, міжнародних організацій, експертного середовища, громадянського суспільства та освітніх установ. Учасники форуму обговорили ключові виклики у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України, а також шляхи підвищення прозорості, підзвітності й ефективності державних інституцій.

У межах форуму було презентовано бачення нової Антикорупційної стратегії, що передбачає посилення інституційної спроможності антикорупційних органів, упровадження цифрових інструментів превенції корупційних ризиків, а також активну участь громадянського суспільства та молоді у формуванні доброчесної державної політики.

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції було відзначено дипломом «Вдалі практики розбудови доброчесності та запобігання корупції» — за впровадження Триденного антикорупційного інтенсиву ProАНТИКОРУПЦІЮ.

Участь у таких заходах сприяє розвитку антикорупційної культури в освітньому середовищі, поглибленню співпраці між закладами вищої освіти, органами влади та громадськими інституціями.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника продовжує підтверджувати свій високий рівень як науково-дослідний заклад міжнародного масштабу.

Наш університет є активним учасником консорціуму EDUC-WIDE, до якого входять провідні університети Європи: Університет Масарика (Чехія), Університет Печа (Угорщина), Університет Кальярі (Італія), Університет Хайме І (Іспанія), Університет Потсдама (Німеччина), Університет Південної Норвегії (Норвегія), Паризький Університет Нантер (Франція) та Університет Ренна (Франція).

Одним із завдань проєкту є започаткування прямих взаємодій між партнерами EDUC та сприяння ефективному використанню дослідницької інфраструктури в рамках консорціуму. Реалізація цього завдання передбачала проведення конкурсного відбору наукових проєктів дослідників та аспірантів з університетів-партнерів з метою надання їм доступу до необхідних для здійснення науково-дослідних робіт інфраструктурних ресурсів (https://nauka.pnu.edu.ua/2024/09/10/oholosheno-konkurs-na-podachu-proiektiv-iz-zapytom-na-dostup-do-doslidnytskykh-infrastruktur-universytetiv-krain-educ/).

Наші досягнення:

Науковці ПНУ здобули перемогу у конкурсному відборі EDUC-WIDE, підтвердивши свою майстерність та інноваційний підхід.

Переможцями стали:

• кандидатка біологічних наук Ольга Стрільбицька,

• доцентка кафедри соціальної психології Надія Когутяк,

• доцент кафедри матеріалознавства і новітніх технологій Павло Колковський.

Цей успіх демонструє високий рівень наших досліджень та відкриває нові можливості для міжнародної співпраці. Запрошуємо долучатися до успіху! EDUC-WIDE пропонує унікальні можливості для реалізації наукових ідей: 

Конкурс EDUC-WIDE – Seed Projects

• Бюджет проєкту: до 75 тис. €

• Тривалість: 12–18 місяців

• Дедлайн подання заявок: 27 січня 2025 року

Конкурс створює простір для спільних досліджень, обміну досвідом та доступу до унікальної інфраструктури європейських партнерів.

Долучайтеся до міжнародного успіху ПНУ та творіть майбутнє разом із найкращими європейськими університетами!

Докладну інформацію та необхідні документи можна знайти за посиланням: https://www.educalliance.eu/calls/call-for-seed-projects

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася ювілейна виставка, присвячена 5-річчю Навчально-наукового центру образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. У межах заходу були представлені роботи викладачів Навчально-наукового інституту мистецтв, що репрезентують різні напрями образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

У відкритті виставки взяли участь керівництво університету, професорсько-викладацький склад, представники Спілки художників України, митці та запрошені гості.

З вітальним словом до присутніх звернулася ректорка університету Валентина Якубів: «Я щиро радію тому, що нашому центру вже п’ять років. Це справді значний термін, адже основна ідея його створення полягала в тому, щоб наші викладачі та студенти мали простір, де можуть представити й показати свої роботи. За ці п’ять років відбулося багато виставок, під час яких ми не лише демонстрували мистецькі твори, а й реалізовували їх з благодійною метою — передаючи кошти на підтримку різних доброчинних ініціатив. Це є одним із важливих напрямів роботи нашого центру, особливо в ті складні часи війни, які ми переживаємо сьогодні. Саме завдяки мистецтву, красі, яку ми бачимо, ми стаємо сильнішими, знаходимо внутрішній ресурс. А коли усвідомлюємо, що цей ресурс ще й допомагає тим, хто зараз на фронті, — це набуває особливого значення. Сьогодні ми маємо змогу бачити надзвичайно красиві роботи наших викладачів та викладачів Навчально-наукового інституту безпеки. Ми радіємо тому, що наш центр є одним із найбільших у місті та розташований на одній із найкращих його вулиць. Завдяки цьому не лише студенти й викладачі, а й мешканці міста можуть прийти та побачити цю красу. Хочу побажати всім нашим художникам і митцям подальших творчих успіхів, нових ідей та ще багатьох можливостей представляти свої роботи в нашому виставковому центрі. Я щиро вірю, що з часом тут будуть представлені й роботи митців з інших країн — ми вже працюємо над цим. Це важливо, адже наш рівень справді високий, і за ці п’ять років ми це переконливо довели. Також хочу зазначити, що сьогодні центр виконує не лише свою основну виставкову функцію. Він став простором для організації різноманітних заходів, зокрема тих, що пов’язані з психологічною підтримкою. Нещодавно ми започаткували майстер-класи з арттерапії для ветеранів та дружин загиблих воїнів. І це не випадково, адже заходи, які стосуються внутрішнього світу людини, її емоцій та душі, особливо потребують відповідної атмосфери. Саме виставковий центр допомагає глибше відчути людські цінності, відновити внутрішній баланс, бути в ресурсі та мати сили працювати далі на користь нашої України. Я щиро дякую Богдану Васильовичу за ефективну роботу протягом цих п’яти років і вірю, що попереду ще більше успішних проєктів».

Директор Навчально-наукового центру образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Богдан Бойчук у своєму виступі відзначив активну виставкову діяльність Центру, реалізацію численних мистецьких і благодійних ініціатив, а також наголосив на важливості підтримки з боку університету та мистецької спільноти міста.

Ініціатор створення Центру, а нині голова Вченої ради КНУВС Ігор Цепенда зазначив: «Сила мистецтва полягає у створенні внутрішньої філософії, яка спрямована на об’єднання людей. Те, свідками чого ми є сьогодні, — це справді унікальний проєкт, реалізований завдяки таким ентузіастам, як Богдан Васильович та колектив кафедри Інституту мистецтв. Без людей, які готові ділитися своїми творами, бачать глибоку концепцію і ставлять перед собою мету не лише показати власну творчість, а й навчати через неї, реалізація такого проєкту була б неможливою. Саме через мистецтво формується ціннісна, національно свідома українська мистецька лінія, яка сьогодні є надзвичайно важливою».

Директор Навчально-наукового інституту мистецтв КНУВС Володимир Федорак подякував за плідну співпрацю та вручив директору Центру Богдану Бойчуку і всьому колективу подяку за вагомий внесок у розвиток мистецької освіти, культури й творчого середовища університету.

Навчально-науковий центр образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва за п’ять років своєї діяльності став не лише виставковим простором, а й важливим культурним і соціальним осередком. Він поєднує мистецьку освіту, творчу самореалізацію та благодійну місію, сприяє формуванню національної ідентичності, розвитку українського мистецтва й відкритості університету до громади та міжнародного культурного діалогу.

          

Професорка кафедри дизайну і теорії мистецтва, Надія Бабій, виступила спікеркою публічного обговорення «Різдвяні сюжети у літературі та міських виставках», зініційованого програмою промоції читання «Текстура» платформи «Тепле місто».

Подія відбулась у читальні Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка. Модераторка заходу – програмна менеджерка «Теплого міста» Ірина Стасюк – презентувала збірку «Сніжні історії: Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» від видавництва Readberry та розпочала розмову про візуалізацію різдвяно-новорічних традицій як важливу складову культурної ідентичності міста.

Саме на особливостях й історії занепаду та відродження теми Різдва у актуальному мистецтві зосередила свою презентацію професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, докторка мистецтвознавства Надія Бабій.

У центрі розмови опинилися новорічні вернісажі, вплив кіносаги «Тіні забутих предків» й особисто Сергія Параджанова на тематизацію гуцульської етніки у живопису та графіці, перші різдвяні процесії в публічному просторі ще радянського Івано-Франківська.

Обговорювали проблематику першості осмислення теми у декоративному мистецтві, закріплення традиції різдвяних виставок, занепад актуального мистецтва через вплив глобальної та поп-культури.

До розмови долучився заслужений діяч мистецтв України, професор КНУВС, Богдан Губаль, додавши власні спогади про події 1970 й 80-х років. Він розповів про небезпеки, пов’язані із дослідженням колядницького циклу, а особливо вертепної ходи у той час та продемонстрував ескізи власних гобеленів, створених на основі цих досліджень.

Занурюючи слухачів у ширший мистецький контекст, Надія Бабій розповіла про символіку Різдва, її інтерпретації в європейській та українській культурі, а також про взаємодію традиції й сучасності у формуванні святкового міського простору.

Розмова стала майданчиком для вдумливого діалогу про пам’ять, спадкоємність та живу присутність різдвяних традицій у культурному житті громади.

   

У Києві відбувся інформаційно-консультаційний захід, присвячений актуальним можливостям Програми ЄС Erasmus+, участь в якому взяла Тетяна Солоджук, начальниця відділу управління проєктами університету.

Під час заходу було розглянуто такі теми: національні пріоритети у сфері освіти для участі у конкурсах Erasmus+ у 2026 році; шлях України до асоційованої участі в Програмі ЄС Erasmus+ та ключові інституційні кроки; реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є МОН України; роботу інформаційної системи Eurydice та роль національних центрів EQF, Europass, Euroguidance, Eurodesk; результати участі України у Програмі «Горизонт Європа», поточні виклики та перспективи.

У другій половині дня відбувся круглий стіл «Програма Європейського Союзу Erasmus+: актуальні можливості для українських учасників», у межах якого обговорювалися особливості конкурсів Erasmus+ 2026 року, умови участі студентів і працівників ЗВО в академічній мобільності, інституційні аспекти підготовки до асоційованого членства України в Програмі Erasmus+ (зокрема дотримання положень Хартії вищої освіти Erasmus+ – ECHE), а також питання інклюзивності та міжнародної академічної дипломатії.

Тетяна Солоджук і Надія Кликайло – провідний фахівець відділу також взяли участь у спеціалізованому тренінгу Національного Еразмус+ офісу в Україні, який проводився у місті Львів.

У межах тренінгу опрацьовували питання, повязані із особливостями інституційної координації проєктів Erasmus+; результатами конкурсів і можливостями Програми; формуванням міжнародних професійних мереж та заходів; візуалізацією й поширенням інформації про діяльність і результати проєктів; налагодження співпраці з партнерами, забезпечення якості та звітність; викликами реалізації проєктів під час воєнного стану та шляхами їх подолання.

У рамках практичних завдань брали участь у роботі команд та описували повний цикл проєктів з міжнародної академічної мобільності: від підготовки до впровадження, а також розглядали практичні аспекти роботи з інституційними координаторами Erasmus+.

Тренінг провели представниці Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова та Катерина Жданова. Цікавою була доповідь Наталії Бутич, Regional Coordinator Eastern Europe програм DAAD (Leibniz University Hannover), яка дала розуміння особливостей залучення іноземних університетів як партнерів у рамках проєктів.

Участь у цих заходах сприяла поглибленню практичних і стратегічних знань у сфері управління проєктами Erasmus+, обміну досвідом з іншими закладами вищої освіти та формуванню чіткого бачення подальших кроків щодо розвитку проєктної діяльності університету.

 

Ректорка університету Валентина Якубів взяла участь у важливій робочій зустрічі та пресконференції, присвяченій урядовому експерименту Міністерства освіти і науки України щодо посилення ролі наглядових рад і розширення автономії університетів. У робочій нараді взяли участь голови та члени наглядових рад і ректорки трьох університетів, які беруть участь в урядовому експерименті.

В ході зустрічі обмінялись проміжними результатами та досвідом. Важливою складовою дискусії стала участь представника Світового банку, який окреслив міжнародний контекст реформи, підкреслив значення корпоративного врядування, стратегічного менеджменту та підзвітності як ключових умов стійкості й конкурентоспроможності університетів.

Міжнародний досвід та експертна оцінка підтверджують, що українська модель рухається у правильному напрямку та має значний потенціал для розвитку.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника участь в експерименті – це не лише нові управлінські інструменти, а й відповідальність за формування сучасної культури врядування, стратегічного мислення та партнерської взаємодії між ректоратом, вченою радою і наглядовою радою.

У межах заходу відбулася окрема зустріч з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим, під час якої обговорили перспективи подальшого розвитку експерименту з розширеними повноваженнями наглядових рад, його вплив на якість управління університетами та можливості масштабування цієї моделі на всю систему вищої освіти.

“Переконана, що така модель – з поєднанням автономії, підзвітності та стратегічного діалогу з державою і міжнародними партнерами – є важливим кроком до сталого розвитку університету в європейському просторі освіти та науки”, – зазначила Валентина Якубів.

 

У межах реалізації експериментального проєкту Міністерства освіти і науки України, в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника вперше відбулася Адаптаційна сесія для нових працівників.

У заході взяли участь 56 новопризначених працівників університету, для яких адаптаційна сесія стала важливим етапом інтеграції в освітньо-наукове середовище закладу, ознайомлення з його цінностями, структурою та особливостями корпоративної культури.

З вітальним словом до учасників звернулася ректорка Валентина Якубів, яка наголосила на значенні командної роботи, взаємної відповідальності та формування сучасної корпоративної етики як основи ефективного розвитку університету в умовах інституційної автономії.

«Розвиток університету починається з людей. Саме через спільні цінності, командну взаємодію та культуру довіри формується сильна академічна спільнота, здатна відповідати на виклики часу», — зазначила Валентина Якубів.

Під час адаптаційної сесії учасників ознайомили з місією та цінностями університету, символікою та талісманом — Карпатською риссю, яка уособлює уважність, внутрішню силу, відповідальність і здатність діяти в гармонії з університетським середовищем. Окрему увагу було приділено питанням внутрішніх комунікацій, взаємодії між підрозділами та ролі кожного працівника у спільній діяльності.

Новим працівникам було презентовано Довідник працівника як практичний інструмент орієнтації в організаційних процесах університету, а також адаптаційну карту, що допомагає структурувати період входження в посаду, визначити ключові запити та професійні цілі на початковому етапі роботи. У межах заходу кожен учасник отримав символічний подарунок — пряник з логотипом університету та мотиваційне побажання як знак підтримки й відкритості університетської спільноти.

Організацію та проведення заходу, а також підготовку інформаційних і методичних матеріалів забезпечила команда Відділу управління персоналом, яка реалізує системний підхід до адаптації нових працівників у межах розвитку інституційної автономії нашого університету. Працюючи над матеріалами адаптаційної сесії, команда керувалася своїм професійним і незмінним принципом: «Люди – найвища цінність Університету».

Проведення адаптаційних сесій для нових працівників є важливим кроком у формуванні відкритої, професійної та ціннісно орієнтованої університетської спільноти Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

              

У період з 4 по 16 грудня на базі Центру інноваційних освітніх технологій «PNU EcoSystem» Карпатського національного університету проходили курси підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників на тему «Інтеґрація штучного інтелекту в освітній процес: від теорії до практики». Одночасно дві групи (очна та дистанційна) викладачів вивчали методи застосування штучного інтелекту у науковій і освітній діяльності. До курсів було залучено 60 учасників, більшість з яких –  представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також з інших університетів: Львівський національний університет імені Івана Франка, Херсонський державний університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Івано-Франківський національний медичний університет, Західноукраїнський національний університет, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Коломийський навчально-науковий інститут, Інститут екології Карпат, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ.

Навчання здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету щодо виконання державного замовлення з підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Це стало можливим завдяки конкурсному відбору Міністерством освіти і науки України освітньої програми з підвищення кваліфікації для викладачів ЗВО на тему «Інтеґрація штучного інтелекту в освітній процес: від теорії до практики», яка реалізується командою Центру «PNU EcoSystem» (розробник: проф. Будник О.Б.).

Серія тренінгів передбачала теоретичні і практичні аспекти впровадження ШІ у викладацьку та наукову діяльність університету. Програмою курсів передбачено вдосконалення інноваційної, інформаційно-комунікаційної та медійно-цифрової компетентностей щодо здатності: аналізувати можливості, виклики та етичні ризики застосування ШІ в освіті, упроваджувати ШІ у дистанційне навчання здобувачів освіти для моніторингу прогресу (професор Олена Будник); здійснювати ефективні запити для ШІ-інструментів (промптінжиніринг) з метою створення та адаптації навчального контенту (доцент Вікторія Гнєзділова); інтеґрувати основи інфомедійної грамотності із застосуванням ШІ в освітній процес (професор Інна Червінська); застосовувати сучасні цифрові сервіси для наукового пошуку, аналізу публікацій та роботи з текстами (професор Тетяна Качак), персоналізувати навчання з допомогою ШІ для індивідуалізації освітніх траєкторій студентів (доцент Тетяна Близнюк); проєктувати освітні курси із застосуванням ШІ для оптимізації навчального процесу (доцент Катерина Фомін); створювати та адаптувати мультимедійний навчальний контент з допомогою генеративних ШІ-інструментів та ігрових технологій (доцент Тетяна Микитин).

За результатами підсумкового оцінювання всі учасники відповідно до програми курсів отримали Свідоцтва про підвищення кваліфікації в обсязі 30 академічних годин (1,0 кредит ЄКТС).